Останні новини
19 березня 2015 року в рамках кампанії «Громадське лобіювання інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку» в м. Суми Всеукраїнська екологічна ліга провела круглий стіл «Екологічні проблеми Сумської області та шляхи їх розв’язання».
У засіданні круглого столу взяли участь: Сергій Литвиненко, заступник начальника управління екології та природних ресурсів Департаменту екології, паливно-енергетичного комплексу та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації, Геннадій Базаров, начальник Державної екологічної інспекції в Сумській області, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Віктор Черенков, заступник головного державного санітарного лікаря Сумської області, заступник начальника Головного управління Держсанепідслужби в Сумській області, Іван Хомічов, голова Краснопільської селищної ради Сумської області, науковці, представники громадських природоохоронних організацій, ЗМІ.
На початку засідання Тетяна Тимочко зазначила, що інтеграція екологічної складової в регіональні стратегії розвитку областей є запорукою розв’язання багатьох проблем, пов’язаних із забрудненням довкілля. Експерти Всеукраїнської ліги проаналізували проекти обласних Стратегій розвитку до 2020 року та дійшли висновку, що в більшості з них немає чітко визначеної екологічної складової, що є ключовою вимогою європейських директив, які наша держава має імплементувати відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Тому основною метою засідання круглого столу є внесення пропозицій щодо розв’язання екологічних проблем Сумської області для того, щоб потім вони були враховані під час формування розділу, присвяченому збереженню довкілля, в Стратегії розвитку Сумської області до 2020 року.
У 2014 році Всеукраїнська екологічна ліга започаткувала проект з надання допомоги місцевим громадам у формуванні Стратегічної цілі «Екологічна безпека та збереження довкілля» та включення її до стратегій розвитку областей до 2020 року. Приведення їх у відповідність до вимог, викладених у європейських директивах, є вкрай необхідним, оскільки іноземні інвестори не планують виділяти кошти на екологічні проекти, які не мають формального визначення у стратегічних документах.
Сергій Литвиненко зосередив увагу на основних екологічних проблемах Сумської області, серед яких, зокрема: антропогенне забруднення атмосферного повітря, накопичення промислових та побутових відходів, наявність складів з непридатними пестицидами.
Він зазначив, що у 2013 році обсяги викидів у атмосферу становили 77,6 тис. т або 72,3 кг/особу. Основні проблеми у сфері охорони атмосферного повітря пов’язані з такими чинниками, як недосконалість законодавчого механізму видачі дозвільної документації та відсутність у суб’єктів господарювання можливості визначити фонові концентрації шляхом розрахунків.
В області накопичено понад 30 млн т промислових відходів, з яких 95% належать підприємству ПАТ «Сумихімпром» (залізний купорос та фосфогіпс). Більша частина цих відходів потрапляє на полігони, і лише незначний відсоток надходить на переробку.
Станом на 2015 рік з області було вивезено 108 т непридатних та заборонених до використання пестицидів, проте на складах їх залишилося ще близько 460 т. Сьогодні повністю очищеними від них є такі райони Сумської області як Великописарівський, Глухівський, Конотопський, Кролевецький, Тростянецький, Шосткинський та Ямпільський.
Серед проблем поводження з відходами Сергій Литвиненко зазначив недосконалу схему санітарного очищення територій населених пунктів, зокрема прибережно-захисних смуг і зон масового відпочинку та низький відсоток охоплення послугами з вивезення відходів будинків приватного сектору та сільських районів.
Геннадій Базаров висвітлив проблему поводження з побутовими відходами у Сумській області. Він зазначив, що порушення умов їхнього зберігання та утилізації зумовлює забруднення довкілля, зокрема ґрунтів та підземних джерел водопостачання. Аналіз води з глибинних водоносних горизонтів показав, що навіть водоносні шари глибокого залягання забруднені важкими металами, ртуттю, формальдегідом та іншими отруйними речовинами.
Велику увагу він приділив полігону твердих побутових відходів, який знаходиться на відстані 10 км від м. Ромни в Сумській області. У січні 2013 року Державна екологічна інспекція в Сумській області прийняла рішення про закриття цього сміттєзвалища, оскільки його експлуатація здійснювалася з грубими порушеннями вимог екологічної безпеки. Однак, полігон продовжує експлуатуватися, що призводить до значного забруднення навколишнього середовища.
Віктор Черенков зауважив, що згідно зі статистичними даними здоров’я людини на 52% залежить від стану довкілля, зокрема від якості питної води. У Сумській області централізоване водопостачання здійснюється з артезіанських свердловин, тому водопровідна вода є досить високої якості. Проте, у сільській місцевості спостерігаються підвищені концентрації заліза у воді, що зумовлює необхідність встановлення знезалізнювальних установок.
Іван Хомічов наголосив на важливості співпраці органів місцевого самоврядування, контролюючих органів та громадськості для ефективного розв’язання екологічних проблем. Він зазначив, що в сільській місцевості основною загрозою для довкілля є безвідповідальне поводження з побутовими відходами, оскільки відсутня система їхнього збирання та утилізації, а також спостерігається низький рівень екологічної поінформованості населення щодо необхідності сортування сміття.
Учасники засідання круглого столу підтримали рішення включити до Стратегії розвитку Сумської області до 2020 року Стратегічну ціль 4 «Екологічна безпека та збереження довкілля» та висловили пропозиції щодо розв’язання екологічних проблем області, які викладено в резолюції.
За ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги на базі Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Н.К. Крупської 18 березня 2015 року відбувся семінар «Еколого – просвітницька робота у бібліотечній справі», в якому взяли участь бібліотекарі 14 районів та 3 міст Сумської області.
У ході семінару члени Всеукраїнської екологічної ліги розповіли про діяльність та природоохоронні кампанії Ліги, поділилися практичним досвідом роботи з підростаючим поколінням. З цікавістю учасники семінару взяли участь у моделюванні освітнього тренінгу для дітей «За життя без сміття». Зміна видів діяльності, зокрема: робота у групах, презентація досвіду, виступ досвідчених фахівців бібліотечної справи, руханка, сприяла створенню робочої атмосфери.
Значну увагу експерти Ліги приділили питанню потенційної загрози люмінесцентних ламп для довкілля та здоров’я людини, зауваживши на необхідності їхньої спеціальної утилізації.
Наприкінці заходу бібліотекам області було передано 80 екземплярів 3-го тому Екологічної енциклопедії, а також комплекти літератури природоохоронного спрямування.
18 березня 2015 року народні депутати України підтримали законопроект 1850-1 про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України (щодо послаблення податкового навантаження на природоохоронні установи).
Законами України від 28.12.2014 № 71-VIII від 28.12.2014, № 72-VIII внесено зміни до статті 282 Податкового кодексу України, якими ліквідовано пільгу щодо сплати податку на земельні ділянки для заповідників, у тому числі історико-культурних, національних природних парків, заказників (крім мисливських), парків державної та комунальної власності, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних і зоологічних парків, пам'яток природи, заповідних урочищ та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.
Більшість територій та об’єктів природно-заповідного фонду знаходяться у державній власності та фінансуються з Державного бюджету України. Тому, уведення такого податку є неефективним для наповнення бюджету країни і потребує додаткового фінансування загального фонду Державного бюджету.
За попередніми розрахунками, установи природно-заповідного фонду Мінприроди повинні сплатити у січні місяці 2015 року податок за землю в розмірі 1062,609 тис. грн. При цьому, загальний обсяг видатків, за виключенням заробітної плати та нарахувань, у січні місяці становить 199,8 тис.грн.!
Така невеличка зміна в законодавстві призводить до знищення установ природно-заповідного фонду! Навіть ті сільради, які позитивно відносяться до установ природно-заповідного фонду не встигли прийняти рішення про пільги на сплату земельного податку.
Напередодні засідання Верховної Ради України Всеукраїнська екологічна ліга звернулася до народних депутатів України з проханням підтримати законопроект 1850-1 від 27.01.2015.
Маємо надію на проходження зазначеного законопроекту в другому читанні.
19 березня 2015 року відбудеться круглий стіл «Екологічні проблеми Сумської області», організатором якого є Всеукраїнська екологічна ліга. На засіданні круглого столу заплановано розглянути такі гострі проблеми регіону:
– забруднення атмосферного повітря викидами від промислових підприємств та автотранспорту;
– екологічні та соціально-економічні проблеми поводження з побутовими відходами в Сумській області;
– забруднення водних об’єктів промисловими та комунальними стоками;
– вплив непридатних пестицидів та отрутохімікатів на довкілля та здоров’я людини;
– збереження наявних та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду та ін.
Важливим питанням, яке учасники мають обговорити під час роботи круглого столу, буде внесення екологічної складової до Стратегії розвитку Сумської області на період до 2020 року, оскільки це є ключовою вимогою більшості директив, які наша держава має імплементувати відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
На засідання круглого столу запрошено представників органів місцевого самоврядування, які опікуються питаннями охорони навколишнього середовища, бізнесу, громадських природоохоронних організацій, науковців, представників ЗМІ.
Для участі в засіданні круглого столу необхідно до 11 березня 2015 р.надіслати заповнену заявку (бланк додається)
За додатковою інформацією звертатися
за телефонами: 099–554739; 096–1744793,
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
Контактна особа – Олена Шемет.
13 березня 2015 року відбудеться засіданні круглого столу «Екологічні проблеми курорту «Березівські мінеральні води»», який проводиться Харківською обласною організацією Всеукраїнської екологічної ліги, в рамках реалізації Місцевого плану дій з охорони навколишнього природного середовища спільно з Департаментом екології та природних ресурсів Харківської ОДА.
Початок о 14.00
Місце проведення: м. Харків, вул. Лермонтовська 3/1.
Для контактів: Сметаніна Світлана, тел. (057)704-06-45, електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
26 лютого 2015 року в рамках кампанії «Громадське лобіювання інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку» відбулася зустріч Тетяни Тимочко з першим заступником голови Житомирської обласної державної адміністрації Геннадієм Дмитренком. Оскільки в опублікованому проекті Стратегії розвитку Житомирської області до 2020 року немає окремого розділу, присвяченого навколишньому середовищу, було запропоновано включити до нього Стратегічну ціль 4 «Екологічна безпека та збереження довкілля». Це є вимогою європейських директив, які Україна має імплементувати до національного законодавства згідно з Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
За результатами зустрічі було ухвалено створити робочу групу для доопрацювання Стратегії розвитку Житомирської області до 2020 року у розділі екологічної безпеки та збереження довкілля та підготувати узгоджений варіант Стратегічної цілі 4 «Екологічна безпека та збереження довкілля» для винесення на розгляд Житомирської обласної ради.
12 березня 2015 року депутати Черкаської обласної ради затвердили Стратегію розвитку Черкаської області на період до 2020 року, в яку було включено Стратегічну ціль 4 «Екологічна безпека та збереження довкілля».
Вона була розроблена в рамках кампанії Всеукраїнської екологічної ліги «Громадське лобіювання інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку» експертами Черкаської обласної організації ВЕЛ разом з працівниками департаменту екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації та науковцями.
Члени Ліги доклали багато зусиль для включення окремої екологічної складової у Стратегію, оскільки це є головною вимогою більшості директив, які наша держава має імплементувати відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Стратегічна ціль 4 у середньостроковій перспективі спрямована на досягнення таких результатів:
-зменшення обсягів захоронення побутових відходів та навантаження на полігони ТПВ;
-зростання в області частки заготівлі, утилізації та використання відходів як вторинної сировини;
-повне очищення території області від невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (відходів пестицидів);
-покращення стану водних об’єктів області, якості питної води;
-зменшення забруднення атмосферного повітря;
-забезпечення функціонування системи моніторингу довкілля на регіональному рівні;
-збереження та примноження біо- та ландшафтного різноманіття. Формування цілісної та репрезентативної екомережі;
-покращення стану земельних ресурсів;
-підвищення рівня обізнаності населення про стан навколишнього природного середовища області;
-підвищення рівня екологічної культури населення.
12 березня 2015 року депутати Черкаської обласної ради затвердили Стратегію розвитку Черкаської області на період до 2020 року, в яку було включено Стратегічну ціль 4 «Екологічна безпека та збереження довкілля».
Вона була розроблена в рамках кампанії Всеукраїнської екологічної ліги «Громадське лобіювання інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку» експертами Черкаської обласної організації ВЕЛ разом з працівниками департаменту екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації та науковцями.
Члени Ліги доклали багато зусиль для включення окремої екологічної складової у Стратегію, оскільки це є головною вимогою більшості директив, які наша держава має імплементувати відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Стратегічна ціль 4 у середньостроковій перспективі спрямована на досягнення таких результатів:
-зменшення обсягів захоронення побутових відходів та навантаження на полігони ТПВ;
-зростання в області частки заготівлі, утилізації та використання відходів як вторинної сировини;
-повне очищення території області від невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (відходів пестицидів);
-покращення стану водних об’єктів області, якості питної води;
-зменшення забруднення атмосферного повітря;
-забезпечення функціонування системи моніторингу довкілля на регіональному рівні;
-збереження та примноження біо- та ландшафтного різноманіття. Формування цілісної та репрезентативної екомережі;
-покращення стану земельних ресурсів;
-підвищення рівня обізнаності населення про стан навколишнього природного середовища області;
-підвищення рівня екологічної культури населення.
26 лютого 2015 року в рамках кампанії «Громадське лобіювання інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку» відбулася зустріч Тетяни Тимочко з першим заступником голови Житомирської обласної державної адміністрації Геннадієм Дмитренком. Оскільки в опублікованому проекті Стратегії розвитку Житомирської області до 2020 року немає окремого розділу, присвяченого навколишньому середовищу, було запропоновано включити до нього Стратегічну ціль 4 «Екологічна безпека та збереження довкілля». Це є вимогою європейських директив, які Україна має імплементувати до національного законодавства згідно з Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
За результатами зустрічі було ухвалено створити робочу групу для доопрацювання Стратегії розвитку Житомирської області до 2020 року у розділі екологічної безпеки та збереження довкілля та підготувати узгоджений варіант Стратегічної цілі 4 «Екологічна безпека та збереження довкілля» для винесення на розгляд Житомирської обласної ради.
11 березня 2015 року в приміщенні Великої конференц-зали Національної академії наук України відбулося засідання круглого столу «Законодавче регулювання поводження з відходами в Україні».
Організатори заходу – Всеукраїнська екологічна ліга та Екологічна Рециклінгова Асоціація України.
У засіданні круглого столу взяли участь Олег Недава, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Сергій Курикін, заступник Міністра екології та природних ресурсів України, Максим Барінов, начальник управління благоустрою територій та комунального обслуговування Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Олег Кострикін, начальник управління з питань формування та реалізації державної політики у сфері поводження з побутовими відходами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Альона Бабак, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Сергій Волков, керівник сектору енергетики та навколишнього середовища ПРООН в Україні, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, бізнес-структур, які працюють у сфері поводження з відходами, громадських природоохоронних організацій, науковці, ЗМІ.
Олег Недава зазначив, що швидкість накопичення відходів в Україні в кілька разів перевищує темпи їхньої утилізації, тому надзвичайно важливим є створення організованої системи поводження з побутовими та небезпечними відходами відповідно до вимог європейських директив. Такі заходи, як цей круглий стіл, є необхідними для налагодження співпраці між представниками органів державної влади, природоохоронних громадських організацій та науковцями. Завдяки цьому можливо виявити головні проблеми у цій сфери та знайти конструктивні рішення.
Ярослав Маркевич зауважив, що варто впроваджувати законодавчі ініціативи для вирішення проблем у сфері поводження з відходами.
Другим пунктом він зазначив, що необхідно спростити процедуру перевезення побутових відходів, оскільки складні механізми отримання права на вивіз сміття гальмують розвиток цього сектору.
Альона Бабак зосередила увагу на законопроектах, які нещодавно були подані на розгляд до Верховної Ради України, і що мають на меті врегулювати питання встановлення тарифів на перероблення та захоронення відходів, зокрема законопроекти 1742 та 1742-1. Вона зауважила, що вони не були обговорені ні з громадськістю, ні з представниками бізнесу, тому необхідно створити робочі групи для аналізу цих законопроектів та прийняття зваженого рішення.
Тетяна Тимочко наголосила на основних проблемах у сфері поводження з відходами, серед яких – наявність корупційних схем у дозвільно-ліцензійній діяльності, відсутність налагодженої системи збирання, сортування та утилізації побутових відходів з урахуванням усіх екологічних норм та вимог і накопичення небезпечних відходів, зокрема непридатних пестицидів, відпрацьованих люмінесцентних ламп та батарейок на стихійних звалищах та полігонах.
Тетяна Валентинівна зазначила, що першим кроком у розв’язання зазначених проблем має бути впровадження положень європейських директив, які регулюють поводження з відходами, у національне законодавство відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Олег Кострикін представив напрацювання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері розробки тарифів на поводження з відходами.
Він виділив декілька проблем цієї галузі, зокрема: наднизький тариф на розміщення відходів на полігонах, відсутність у ньому вартості перероблення відходів, недостатній рівень інвестування у діяльність із захоронення та перероблення відходів та ін. Олег Валерійович зазначив, що наразі органи місцевого самоврядування не справляються з функцією збирання та утилізації відходів. Щоб стимулювати підприємців до переробки відходів, необхідно значно збільшити тариф на їхнє розміщення на звалищах для зменшення привабливості цього виду утилізації сміття.
Учасники засідання круглого столу обговорили кілька моделей поводження з відходами, зокрема систему, яка поширена у багатьох європейських країнах і базується на принципі відповідальності виробника. Таким чином, утилізація відходів, у тому числі і небезпечних, здійснюється за рахунок коштів тих компаній, які їх утворили.
Крім цього було погоджено необхідність імплементації положень основних директив Європейського Союзу, які стосуються поводження з відходами у національне законодавство. Перш за все, це Директива 75/442/ЕWG про відходи, Директива 91/689/EWG про небезпечні відходи та Директива ЄС 94/62 про упаковку та відходи. Вони регулюють проблемні питання поводження з відходами, вводять вимоги з ліцензування засобів для їх переробки і рекомендації щодо поводження з ними.
За результатами обговорення учасники ухвалили резолюцію та пропозиції до законодавчих актів у сфері регулювання поводження з відходами.
Більше ...
Громадська приймальня
Актуально!
Інфографіка
