Під час акції «Первоцвіт» члени Чернігівської ОО ВЕЛ провели рейди по виявленню незаконної реалізації ранньоквітучих рослин, ботанічні екскурсії для учнів та студентів. Також проведено дослідження поширення весняних ефемероїдів на Чернігівському Поліссі, роз’яснювальну роботу серед місцевого населення. Акція успішно пройшла в Чернігівському МО, РО, Ріпкинський РО. Здійснено рейди у зелені зони та по ринках для перевірки дотримання природоохоронного законодавства.

У весняно-літній період в Ріпкинському районні постійно функціонує екологічна стежка «Первоцвіти» на базі Семаківської ЗОШ.

Багато уваги актив Чернігівської ОО ВЕЛ приділяє вихованню екологічно свідомої молоді. Проведено три молодіжні пізнавальні експедиційні дослідження біорізноманіття Чернігівського та Новгород-Сіверського Полісся.

Члени організації провели інформаційно-просвітницьку роботу серед населення: розповсюдження екологічної літератури (буклети, екологічні карти, брошури екологічного змісту, плакати з символікою ВЕЛ) в Городнянському (села Хоробичі, Куликівка, Тупичів, Макишин), Ріпкинському (села Добрянка, Нові Яриловичі, Олешня, Вербичі, Семаки, смт Радуль, Любеч), Куликівському (села Виблі, Горбів) районах.

Чернігівська ОО ВЕЛ співпрацює з Мезинським національним природним парком, Чернігівським національним педагогічним університетом, Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя, Центрами позашкільної роботи з дітьми та молоддю, департаментом екології Чернігівської ОДА, Деснянським водним басейновим управлінням.

У грудні Чернігівська ОО ВЕЛ провела міський конкурс «Замість ялинки – зимовий букет», до якого була активно залучена студентська та учнівська молодь. Було представлено понад 100 робіт.

Чернігівська ОО ВЕЛ виступила співорганізатором Міжнародного науково-практичного семінару «Пріоритети наукової цінності природних територій Полісся, що охороняються», який відбувся 20 лютого у приміщенні Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Учасники семінару в своїх доповідях зупинилися на питаннях біологічних та ландшафтних особливостей природно-заповідних територій Полісся, рідкісних видів біоти тасозологічно цінних рослинних угрупованнях. За результатами семінару була підготовлена та видана збірка, в якій подані доповіді учасників з України, Білорусі, Росії та Польщі.

9–11 жовтня Чернігівська ОО ВЕЛ в приміщенні в Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченко провела Міжнародну наукову конференцію «Природні та антропогенно трансформовані екосистеми прикордонних території у постчорнобильський період». Конференція мала такі напрями роботи: біологічне різноманіття (флора, рослинність, фауна, мікобіоти) прикордонних територій; антропогенна трансформація екосистем прикордонних територій; техногенно змінені екосистеми прикордонних територій в постчорнобильський період; природоохоронні території прикордонних регіонів; роль екологічної освіти для збереження природного різноманіття та збалансованого розвитку прикордонних територій. Матеріали конференції були надруковані в окремій збірці.

Члени Чернігівської ОО ВЕЛ у тісній співпраці з науковцями провели експедиційні дослідження на території Чернігівського, Ріпкинського та Семенівського районів з метою дослідження біорізноманіття та екопросвітницької роботи серед місцевого населення, організації та оптимізації екологічних стежок. У весняно-літній період у Ріпкинському районі функціонує екологічна стежка «Первоцвіти» (с. Зубахим), у Чернігівському районі – «Де Снов зливається з Десною» (с. Брусилів). Чернігівською ОО ВЕЛ проведено три молодіжні пізнавальні експедиційні дослідження фіторізноманіття Ріпкинського району (від с. Семаки до смт Любеч).

У грудні Чернігівська ОО ВЕЛ провела конкурс «Замість ялинки – зимовий букет», активно залучивши учнівську та студентську молодь Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, а також представників Мезинського національного природного парку.

Чернігівська ОО ВЕЛ активноспівпрацює зі ЗМІ: протягом року було 6 виступів по обласному радіо, 3 публікації у місцевих газетах.

Чернігівська обласна організація

ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЛІГИ

(створена 22 квітня 2000 року)

Голова організації – Гаврилей Олександр Іванович, директор Чернігівського міського Центру туристично-оздоровчої і виховної роботи з дітьми та молоддю.

Голова Наукової ради – Лукаш Олександр Васильович, доктор біологічних наук, професор кафедри екології та охорони природи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка.

Осередки ВЕЛ у Чернігівській області:

Міські: Чернігівський, Ніжинський, Носівський, Прилуцький

Районні: Куликівський, Семенівський, Чернігівський, Ріпкинський

Найважливішими напрямами роботи Чернігівської обласної організації ВЕЛ є наукова, еколого-просвітницька, еколого-туристична робота.

Науковці Чернігівської ОО ВЕЛ щорічно організовують експедиційні дослідження; студентські науково-практичні конференції; семінари для освітян з екологічної освіти, науково-популярні бесіди для широких кіл громадськості, регіональні, всеукраїнські та міжнародні наукові семінари та конференції: міжнародна наукова конференція «Фіторізноманіття прикордонних територій України, Росії та Білорусі у постчорнобильський період» (2010 р.); міжнародний науково-практичний семінар «Приоритеты научной ценности особо охраняемых природных территорий Полесья» (2014 р.); міжнародна наукова конференція «Природні та техногенно змінені екосистеми прикордонних територій у пост чорнобильський період» (2014 р.); міжнародна науково-практична студентська конференція «Структурно-функціональна організація природних і антропогенно трансформованих екосистем прикордонних територій» (2014 р.).

Експедиція Чернігівської обласної організації ВЕЛ «Екологічна мережа: стан і перспективи»

Членами організації є працівники освіти, студентська молодь, а також робітники, підприємці, державні службовці та представники інших соціальних груп. Кожен з осередків ВЕЛ має свої особливості. Зокрема, Чернігівський та Ніжинський міські осередки досліджують біорізноманіття, роблять акцент на екологічній освіті та вихованні, Куликівський та Семенівський районні осередки віддають перевагу екологічному туризму і збиранню екологічно чистої лікарської сировини для лікувальних закладів. Активісти Ріпкинського районного осередку організували у Семаківській ЗОШ екологічну стежку «Первоцвіти», де проводять практичні заняття зі школярами, семінари для вчителів біології. Членам Чернігівського районного осередку вдалося зупинити незаконне вивезення піску з борової тераси р. Десни на околицях с. Іванки.

Осередок ВЕЛ в Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка

Члени Чернігівської обласної організації ВЕЛ у районах області проводять регіональні заходи у межах всеукраїнських акцій. Так, у рамках акції «Збережи ялинку» проводиться турнір знавців соснового лісу, у рамках акції «Первоцвіт» – дослідницька експедиція «Поліські ранньоцвіти», до яких активно залучається студентська та учнівська молодь.

Карпенко Юрій Олександрович, голова Чернігівського міського осередку ВЕЛ є головою Громадської ради при департаменті екології Чернігівської обласної державної адміністрації.

Члени обласної організації ВЕЛ беруть участь у рейдових виїздах на природно-заповідні території області, щоб перевірити дотримання природоохоронного законодавства.

Традиційними для організації стали студентський екологічний табір, молодіжні пізнавальні експедиційні дослідження біорізноманіття Чернігівського та Новгород-Сіверського Полісся, мандри природно-заповідними територіями області, студентські наукові конференції «Дослідження в галузі природничих наук: здобутки і перспективи», майстерні юних фітодизайнерів, екологічні практикуми старшокласників, посвяти у екологи.

За роки діяльності Чернігівської обласної організації видано низку науково-популярних природоохоронних видань, серед яких: путівники екологічних маршрутів «Рослинні смарагди Вороб’ївського», «Де Снов зливається з Десною», «Зелені шати Радомської дачі», «Зелені скарби Приснов’я»; збірки матеріалів конференцій «Екологічний стан Чернігівської області та шляхи його оптимізації» (матеріали екологічної міжвузівської студентської конференції), «Екологічна мережа межиріччя Десна – Остер (Чернігівська область)» (матеріали семінару-практикуму ВЕЛ «Регіональні екологічні мережі України та роль громадськості у їх впровадженні»), «Таємниці лісового світу. Сценарій екологічної вистави» (матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції для працівників бібліотек «Актуальні проблеми екологічного інформування громадськості у роботі бібліотек»); буклети «Путівник зимових корисних порад учня», «Первоцвіти: читай, охороняй, вирощуй», «Замість ялинки – зимовий букет» та «Хвойні серед нас», «Весняні ефемероїди: вивчай, охороняй, вирощуй, читай».

Роботу обласної організації систематично висвітлюють в обласних, міських та районних газетах, радіо та телепередачах. Члени Чернігівської обласної організації ВЕЛ – цікаві та корисні співбесідники для радіо- і тележурналістів, газетярів.

Проект Закону "Про видобування та реалізацію бурштину" №1351-1 від 26.12.2014 прийнято в першому читанні.

Внаслідок нелегального видобутку бурштину в багатьох районах Житомирської та Рівненської областей відбувається незворотне пошкодження ґрунтового покриву та знищення ареалів існування місцевої біоти. Так звана «бурштинова лихоманка» наразі охопила значну територію Полісся, і вирішувати це питання потрібно на законодавчому рівні.

23 квітня 2015 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про прийняття за основу проекту Закону України про видобування та реалізацію бурштину» № 357-VIII.

Як заявляють автори в Пояснювальній записці, прийняття законопроекту нібито дасть можливість уникнути негативних екологічних, економічних та соціальних наслідків для економіки України від нелегального видобування бурштину. Проте експерти Всеукраїнської екологічної ліги виявили в законопроекті прогалини та юридичні лазівки, які дозволять продовжувати хижацький видобуток бурштину, зокрема:

1) згідно із законопроектом старательські ділянки не можна розташовувати на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Але варто зазначити, що, відповідно до ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд», здійснення на землях природно-заповідного фонду будь-якої діяльності, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних комплексів, вже заборонена. Тому цей пункт є нічим іншим, як прикладом популізму;

2) законопроектом не передбачено перетворення надрокористувача на юридичну особу, тому держава не отримає економічних вигод від реалізації бурштину;

3) у законопроекті зазначено, що видобування, зберігання, транспортування та реалізація бурштину здійснюються без ліцензії на видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння. Але, згідно із Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775-III від 01.06.2000, видобуток дорогоцінного каміння органогенного утворення (до якого відносять бурштин відповідно до Закону України № 637/97-ВР від18.11.1997), підлягає обов’язковому ліцензуванню. Проте 28 червня 2015 року цей закон буде змінений, зокрема з переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, буде вилучено видобуток дорогоцінних металів і каміння. Знаючи про це, автори законопроекту намагаються сформувати ще одну корупційну схему в дозвільно-ліцензійній діяльності;

4) подаючи заявку на видобуток бурштину, землекористувач зобов’язаний здійснити рекультивацію порушеної земельної ділянки після закінчення видобування бурштину або закінчення строку договору про видобування бурштину. У законопроекті не вказано перелік природоохоронних заходів з рекультивації та зобов’язуючих механізмів щодо їхнього здійснення. На практиці це будуть тисячі покинутих гектарів сплюндрованих українських земель;

5) за законопроектом, видобуток бурштину на землях водного фонду можливий за умови надання дозволу відповідним територіальним органом Центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Всеукраїнська екологічна ліга вважає, що господарське використання заплав та прибережних смуг призведе до порушення гідрологічного режима та зменшення біорізноманіття водних екосистем. Тому необхідно встановити заборону на видобування бурштину в межах заплави річки (не менше ніж 300 м до урізу води).

Таким чином, зазначений законопроект жодним чином не зменшує негативний вплив від видобування бурштину на екосистеми, оскільки екологічна складова практично вилучена з його структури.