Четвер 22 жовт. 2020

Європеиськии День парків 1Європейський День парків був проголошений Федерацією ЄВРОПАРК (EUROPARC Federation). Це європейська організація, яка об’єднує природні території, що перебувають під охороною, у 36 європейських країнах.

Європеиськии День парків 2Цей день був відзначений вперше у 1999 році, нині його святкують щороку по всій Європі 24 травня. Ця дата була вибрана не випадково – саме 24 травня 1909 року в Швеції був створений перший з дев’яти Європейських національних парків.

Свято організували з метою підвищення статусу заповідників Європи, а також для суспільної підтримки їх роботи.

Європеиськии День парків 4

Цього дня проводять численні заходи на території і довкола заповідників, щоб привернути увагу до краси природи в Європі та її культурного надбання, висуваючи на перший план їхній захист як сьогодні, так і в майбутньому.

Європеиськии День парків 6

Парламентські1Сьогодні, 27 листопада 2019 року представники Всеукраїнської екологічної ліги беруть участь у Парламентських слуханнях на тему «Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України на наступні п'ять років».

Парламентські3Україна нині перебуває серед країн, в яких збереглися протиріччя суспільної моделі, орієнтованої на нераціональне природокористування. Ми безжально і неефективно експлуатуємо природні ресурси. в Україні спостерігається високий рівень забруднення довкілля: повітря забруднене промисловими та автомобільними викидами, в річки та моря скидаються неочищені стічні води, ґрунти забруднені токсичними речовинами, вирубування лісів загрожує екосистемам, хижацьке видобування природних ресурсів досягло загрозливих масштабів. Ми і досі витрачаємо величезні кошти на подолання наслідків найбільшої техногенної катастрофи в історії людства – аварії на Чорнобильській АЕС.Парламентські4

У той же час світоглядна парадигма збалансованого розвитку стає альтернативною панівній моделі розвитку, що ґрунтується на ставленні до природи як джерела сировини для виробництва різної продукції. Цей принцип визначено ключовим для всіх політик держав ЄС. Це означає, що будь-які галузеві чи регіональні стратегії, план і програми мають орієнтуватися на досягнення балансу між економічними, соціальними та екологічними цілями.

Парламентські5Визначення екологічних пріоритетів Парламенту на наступних 5 років є актуальним питанням поряд із необхідністю спільного напрацювання нормативно-правових змін, посилення представництва громадськості, профільних наукових та експертних установ, екологічних організацій при прийнятті екологічно значущих рішень, залучення громадськості до формування та реалізації державної природоохоронної політики на державному та регіональному рівнях.

Експертами Всеукраїнської екологічної ліги були напрацьовані та подані до ВРУ пропозиції до проекту рішень парламентських слухань.

Маємо надію на подальші практичні позитивні дії у законодавчому полі на захисті довкілля України!

Пряма трансляція Парламентських слухань: https://www.youtube.com/watch?v=xyTSgKUU9q4

Пропозиції Всеукраїнської екологічної ліги до проекту рішень парламентських слухань

Парламентські2

2b02b718 59d7 4953 bd24 7ab413096aaa27 листопада 2019 р. відбулися парламентські слухання на тему: «Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України на наступні п’ять років».
На Парламентських слуханнях виступила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко і висловила бачення громадськості щодо пріоритетів для парламенту, уряду і суспільства.

Ось головні тези виступу:
29 листопада 2000 року в цій же залі відбулись перші парламентські слухання з питань екологічної політики. Їх ініціювала Всеукраїнська екологічна ліга – громадська організація. І можу вам сказати, що перелік пріоритетів екологічної політики мало змінився за 20років .Дещо змінилася риторика, нові слова з'явились, наприклад – "ліс у смартфоні". Хай би цей образ залишився тільки словами, а ліс - залишиться на своєму місці.

Нині ми маємо унікальну можливість – у цій сесійній залі сидить однопартійна більшість. Це шанс, щоб ухвалювати нові закони, які змінять ситуацію на краще.
Щодо пріоритетів уряду.
Іх не можна лише словами або навіть хорошими законами запровадити. Потрібні дії.
Природоохоронній галузі потрібна кардинальна реформа інституцій.
Навіть стовідсоткова імплементація європейських директив в українському законодавстві не забезпечить їх реалізації на практиці. Тому першим завданням на наступні п’ять років є реформування всієї природоохоронної галузі. Об’єднання міністерств – це не реформа...jkl

Реформування – це, перш за все, подолання корупційної гідри, що засіла у цій застарілій структурі. Знищити її можна лише через розподіл функцій.
Громадськість вже запропонувала такий проект, зокрема:
1. Міністерство має зосередитися виключно на формуванні екологічної політики, включаючи лісову, водну, земельну політики і надрокористування.
2. Усі функції державного нагляду і контролю мають бути зосереджені в окремому органі влади – природоохоронній інспекції України, яка здійснюватиме нагляд за виконанням природоохоронного законодавства щодо усіх компонентів природного середовища – лісів, водних об’єктів, візьме під контроль використання надр і охорону земель.
3. Господарська діяльність (щодо ресурсів державної форми власності) має бути відокремлена від діяльності державних органів влади і передана господарюючим структурам – НАК «Ліси України», НАК «Водні ресурси України»...

Наступне – фінансове забезпечення природоохоронних заходів. Екологічні кошти, включаючи екоподаток, частину ренти за використання природних ресурсів, мають спрямовуватися виключно на відновлення і захист довкілля. Необхідно прийняти закон про Національний екологічний фонд України , як окрему незалежну фінансову інституцію, де будуть акумулюватись кошти на реалізацію природоохоронних заходів, проектів.
З розподілом - 20% у державний бюджет і 80% на місцевий рівень, в контексті децентралізації .

Ще одне питання, до якого я хочу привернути увагу – це війна на Донбасі. І наслідки для довкілля від воєнних дій є очевидними. Окупаційний режим віддав наказ про затоплення шахт, зокрема, шахти «Юнком» , яка має законсервований ядерний об’єкт, і досить скоро наша економіка і довкілля стикнуться з важкими і складно передбачуваними загрозами. Маємо знайти кошти й можливості для упередження цих загроз. Слід відновити і вдосконалити моніторинг геологічного середовища і підземних вод!
Постійно контролювати процеси і не допустити затоплення значних територій Донбасу. Потрібно розробити механізми обрахування збитків , завданих довкіллю внаслідок військових дій і виставити рахунок російському агресору за Донбас і Крим.
І насамкінець.

Просвіта має стати одним із найважливіших пріоритетів парламенту і уряду. У кожному законі має бути передбачене поширення знань про охорону довкілля і їх свідоме застосування у житті кожною людиною.
Ініціатори парламентських слухань – Комітет з екологічної політики поставили собі за мету об’єднати суспільство навколо розв’язання екологічних проблем. А одним із першочергових очікуваних результатів має стати напрацювання відповідних пропозицій та нормативно-правових актів щодо належного забезпечення сучасної ефективної державної екологічної політики.

 

Виступ Тимочко Т. В. Парламентські слухання 27.11.2019

36652144 2000397793326523 5927664101001003008 n4 липня 2018 року представники Всеукраїнської екологічної ліги взяли участь у Парламентських слуханнях на тему «Реалізація в Україні міжнародних документів щодо запобігання антропогенним змінам клімату». 

Протягом багатьох років в нашій країні домінували ресурсо- і енергоємні галузі і технології, сировинна орієнтація експорту і надмірна концентрація виробництва. Ми безжально і неефективно експлуатували природні ресурси. У результаті екологічна ситуація, особливо у промислових регіонах, загострювалася і нині є небезпечною.

36578994 898617973656838 5830168132928405504 n 1

Учасники заходу: народні депутати України; Міністр екології та природних ресурсів України; представники Міністерства закордонних справ, Міністерства інфраструктури України; представники міжнародних організацій; науковці; представники громадських екологічних організацій.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Геращенко Ірина Володимирівна, відкриваючи слухання, відзначила важливість обговорення теми зміни напередодні саміту Україна-ЄС, який відбудеться вже наступного тижня.

Ірина Володимирівна нагадала учасникам про те, що у липні 2016 року  Україна стала однією з перших країн, яка ратифікувала Паризьку кліматичну угоду. Вона висловила сподівання на те, що обговорення такої важливої проблематики в колі експертів на Парламентських слуханнях дозволить зробити крок в просуванні українського законодавства в сфері екології до європейських норм і стандартів.

36612845 1996502693758204 8189481616666525696 n

Міністр екології та природних ресурсів Семерак Остап Михайлович у своїй доповіді  навів декілька фактів, які свідчать про помітні зміни клімату останнім часом. Відповідно до П’ятої щорічної доповіді міжурядової групи експертів з питань зміни клімату з імовірністю 95%-100% антропогенний вплив був домінуючою причиною потепління, що спостерігається з середини 20 сторіччя. Наслідки зміни клімату посиляться у майбутньому. За даними Всесвітньої метрологічної організації, останні 3 роки стали найтеплішими роками в історії спостережень, що є яскравою ознакою клімату.

За даними Українського гідрометерологічного центру підвищення середньої річної температури повітря в України становив 1,1 градус Цельсія. За даними 2016 року сумарні викиди парникових газів в Україні становили 320,6 млн т СО2-еквіваленту. У порівнянні з 1990 роком вони скоротилися на 64%, однак з 2015 року приріст становив  8% або 24 млн т.

Міністр також наголосив на необхідності виконання Україною існуючих міжнародних зобов’язань щодо запобігання змінам клімату.

 «Ми мусимо діяти відповідально щодо політики міжнародних організацій, враховуючи сучасні світові технології відповідно до потреб і пріоритетів України», - наголосив урядовець.

Перший заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, народний депутат України Дирів Анатолій Борисович у своєму виступі розповів про розробку та роботу над новими законопроектами, які сприятимуть імплементації міжнародних актів у вітчизняне законодавство.

 «Стрімка зміна клімату сьогодні на 2/3  пов’язана з діяльністю людини. Тільки 1/3 – це природні зміни. Ми бачимо, що зміни клімату є одним із основних сучасних викликів, які стосуються усіх сторін нашого життя. Сьогодні вони для нас не є якимись абстрактними фактами статистичних даних, а набувають конкретного змісту. Тому якщо не вжити рішучих дій сьогодні, то подальша адаптація до зміни клімату потребуватиме набагато більше зусиль і витрат», - зазначив народний депутат.

Анатолій Борисович відзначив, що особливу стурбованість викликає актуальність проблеми поводження з побутовими відходами.

36683984 899015990283703 7195544863461343232 nНедава Олег Анатолійович, народний депутат України, заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, акцентував увагу присутніх на ефективності екологічного податку – одного з дієвих економічних інструментів екологічної політики, що дає змогу стимулювати скорочення обсягів викидів забруднювальних речовин і формувати у забруднювачів довкілля свідоме ставлення до природних ресурсів.

Саме тому, він ініціював розроблення законопроекту, за яким передбачається повернення надходжень 50% коштів екологічного податку з загального бюджету у екологічний фонд, з якого ці кошти можуть використовуватись виключно на природоохоронні заходи. Також, Олег Анатолійович, висловив пропозицію щодо створення Національного екологічного фонду, завдяки якому може відбуватись  акумулювання коштів призначених для фінансування заходів програм з захисту довкілля, забезпечення ефективної інвестиційної та інноваційної діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, та залучення коштів, у тому числі іноземних, для здійснення визначених завдань.

Тимочко Тетяна Валентинівна, голова Всеукраїнської екологічної ліги, у своєму виступі наголосила на тому, що Україна сьогодні має визначити довгострокову Стратегію збалансованого розвитку, у якій будуть відображені 17 Глобальних Цілей збалансованого розвитку, які є базовими для багатьох країн світу.

У всіх галузях економіки має використовуватись принцип екологічної безпеки, саме зараз ми маємо відмовитися від хижацької політики використання природних ресурсів, яка призводить до погіршення стану навколишнього середовища.

36590250 1996502550424885 4956680069637472256 n

Тетяна Валентинівна звернула увагу учасників на тому що в Україні повинен на повну силу запрацювати один з важливих економічних інструментів екологічної політики – «забруднювач платить». Кожне джерело викидів має бути облікованим і відшкодованим.

Впровадження відповідних механізмів у відповідності до Протоколу про реєстр викидів та перенесення забруднювачів (РВПЗ), дозволить відповідним органам влади та громадськості відслідковувати утворення, викиди небезпечних речовин і забруднювачів у часі і просторі, попередити забруднення і збільшити надходження екологічного податку у разі порушення визначених законом обсягів викидів.

Осадчий Володимир Іванович, доктор географічних наук, директор Українського гідрометеорологічного інституту ДНСН та НАН України, наголосив на необхідності затвердження Кліматичної доктрини України та розробки Кліматичної програми, що включала б скоординований план наукових досліджень погоди та клімату, який передбачає наукове забезпечення кліматичної політики України, створення українського сегменту глобального рамкового кліматичного обслуговування, прогнозування загроз національній безпеці, ефективні рекомендації щодо адаптації галузей економіки та суспільства до мінливості та зміни клімату.

Туниця Юрій Юрійович, академік НАН України, доктор економічних наук, професор, ректор Національного лісотехнічного університету, запропонував розробити та втілити Програму збільшення площі лісів на 3 млн гектарів на незручних для сільськогосподарського використання землях.

Бебешко Тарас Анатолійович, експерт зі зміни клімату Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, наголосив, що Україна має обрати шлях низьковуглецевого розвитку якісно змінюючи моделі господарювання та відносин з екосистемою, і, як наслідок, це приведе до пом’якшення антропогенного тиску.

36547151 1996502530424887 6390049684404043776 oПід час Парламентських слухань у виступах прозвучали пропозиції щодо розроблення та подальшої реалізації комплексу заходів зі зменшення споживання енергії та забруднення довкілля в частині запобігання антропогенним змінам клімату, розроблення Стратегії адаптації до зміни клімату України, забезпечення на постійній основі участі делегації України у міжнародному переговорному процесі з питань боротьби зі зміною клімату. Учасники слухань також пропонували розробити та прийняти законодавчі акти, зокрема, про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, інші закони у сфері запобігання та боротьби зі зміною клімату, програми та комплекси заходів тощо.

Однак, сьогодні ми повинні пам’ятати, що кожен громадянин теж має брати на себе відповідальність за збереження довкілля. На заваді цьому стає низький рівень обізнаності українців щодо наслідків зміни клімату. Закликаємо всіх об’єднатись для розповсюдження такої інформації та активних природоохоронних дій.

За посиланням Ви можете переглянути повне відео засідання: https://www.youtube.com/watch?v=8PhKaq4eZ4k

36636815 899033636948605 542580229206441984 n

30912348 1906743212691982 673694467 o18 квітня 2018 року у Комітеті екологічної політики Верховної Ради України відбулось засідання круглого столу на тему: "Екологічні аспекти розвитку гідроенергетики в Україні".

Участь у заході взяли представники органів місцевого самоврядування, представники ПрАТ "Укргідроенерго", науковці, громадськість, ЗМІ.

30550383 1906741036025533 1213462010 o

Рибак Іван Петрович, народний депутат України, голова підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, який у вітальному слові наголосив, що у сьогоднішніх реаліях політики мають бути відповідальними перед нащадками у своїх діях на шляху до енергетичної незалежності країни.

Засідання Гідроенергетики Дериваційна ГЕС у Карпатах 1Полуйко Василь Юліанович, заступник Міністра екології та природних ресурсів України, висловив тверду позицію Міністерства щодо скасування Програми розвитку гідроенергетики у існуючому вигляді. Він розповів, що має бути забезпечено проведення повного аналізу доцільності кожного об`єкту будівництва, враховано міжнародний досвід та вимоги європейського законодавства у цій сфері, налагоджено діалог між Укргідроенерго та місцевими громадами.

Гаврилюк Руслан Борисович, голова Національного екологічного центру України,  у своєму виступі акцентував увагу учасників на тому, що усвідомлення ролі річок як невід`ємної складової екосистем в забезпеченні збалансованого розвитку та комплексне врахування  їх екосистемних послуг дозволить реалізувати вимоги українського та європейського водного законодавства й запобігти подальшому посиленню негативного впливу гідроенергетики на річки та довкілля загалом. За останнє століття Дніпро перетворений на каскад водосховищ, що регулюється людиною. Під дніпровськими водосховищами вже затоплено 709,9 тис. га земель, з них 197,6 тис. га – піщані землі та землі, не придатні для використання; 261,5 тис. га -  ліси та дрібнолісся; 177,6 – сіножаті та пасовища; 73,2 тис. га – орні землі, сади і садиби. Затоплено і знищено понад 6 тис. населених пунктів, понад 10 тис. цвинтарів, переселено понад 3 млн. людей.

Сирота Ігор Григорович, генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго», висловив позицію, що використання енергії водних ресурсів є більш доцільним, через неконтрольованість людиною сонячної та світової енергії. Він також охарактеризував їх діяльність державної кампанії у сфері гідроенергетики.

30825384 1906743269358643 403065421 oТимочко Тетяна Валентинівна,  голова Всеукраїнської екологічної ліги, висловила чітку позицію громадськості проти будівництва  ГЕС на водних об`єктах України. Будівництво каскаду ГЕС у верхній течії Дністра, зокрема, матиме негативні наслідки для економічного й соціального розвитку. У зоні затоплення потрапляють території, де зараз живуть люди, ведуть власне господарство, зокрема вирощують овочі й фрукти на продаж. Це є їхнім єдиним джерелом заробітку.

Наслідками будівництва ГЕС, зокрема, є:

- перегородження річки і створення водосховищ, на яких відбуваються обвали берегів, на деяких ділянках вони можуть досягати сотень метрів;

- підвищення рівня ґрунтових вод і заболочення ґрунтів на територіях поблизу водосховищ;

- затоплення родючих заплавних земель;

- зміна природного гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного режимів річки та локальних кліматичних умов;

- зменшення чисельності або зникнення популяцій багатьох цінних видів риб;

- замулення дна річок.

Засідання Гідроенергетики6Всеукраїнська екологічна ліга виступає проти будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС і вимагає:

-    припинити будь-які роботи щодо підготовки проекту та будівництва каскаду ГЕС на верхньому Дністрі;

-    скасувати Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року.

На завершення Тетяна Валентинівна наголосила на необхідності дотримання Україною шляху збалансованого розвитку, яким передбачається поєднання соціальної, економічної та екологічної складових. Гідроенергетика не може бути поза збалансованим розвитком.30546940 1906745886025048 250548694 o

Під час засідання круглого столу відбувались гострі дискусії, громадськістю та науковцями висловлювалась категорична позиція та наводились обґрунтовані аргументи проти подальшого розвитку гідроенергетики в існуючому вигляді.

Реалізація подібних проектів не можлива без оцінки впливу на довкілля та узгодженості з громадою. Кожен проект будівництва нової ГЕС, у тому числі міні-ГЕС, має пройти процедуру встановлену Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Відповідно, програми розвитку енергетичної галузі мають проходити стратегічну екологічну оцінку.

Збережи ялинку 2018 2Вважається, що новорічна ялинка символізує початок нового життя, а для кожного з нас –це ще й теплі та радісні спогади дитинства. Тради­ція прикрашати ялинки на зимові свята зароди­лася в Німеччині в XVI столітті –саме тоді впер­ше на її гілках з’явилися прості прикраси з кольо­рового паперу, фрукти та цукерки. Досить швид­ко ідея пошириласяпо всій Європі.

Багато українців давно встановлюють вдома штучні ялинки, але більшість схиляються дотого, щозатишна домівка в такі дні має пахнути хвоєю. Ті, хто хоче купити живе деревце, сьогодні мають можливість зробити це без шкоди для природи, а введення нових правил торгівлі ялинками дуже ускладнить життя бракон’єрам.

Збережи ялинку 2018 1В Україні спеціалізовані плантації, де вирощу­ють сосну звичайну, сосну Палласа (кримську), ялину європейську (смереку) і ялицю білу, були закладені на площі понад 5 тис. га, а загальна кількість дерев різного віку тут складає 15 млн штук. Щороку в грудні проводяться рубки догля­ду за загущеними лісовими молодняками, що дозволяє без шкоди для лісових масивів вибрати ще близько 1 млн новорічних красунь. Дедалі ширше практикується використання гілок хвойних порід для складання зимових новорічних букетів,щодає можливість зберегти від вирубування велику кількість дерев. Ще один варіант –лісові госпо­дарства почали реалізовувати живі ялинки в гор­щиках.

СимволНового року ми зможемо придбатибезпосередньо в лісгоспах –це буде значно де­шевше, ніж на ялинкових базарах. Окрімтого, лісівники планують організувати торгівлю ялин­ками на торгових майданчиках, ярмарках і рин­ках обласних, районних центрів та інших насе­лених пунктів.

Збережи ялинку 2018 4Для встановлення легальності походження ялинок розроблена спеціальна система, в якій задіяні одноразові уніфіковані маркери: самоклей- ні етикетки або пластмасові бирки-стяжки з но­мерами та штрих-кодами, які після встановлен­ня не можна зняти не пошкодженими і викорис­тати повторно.

Дані про дерева, виділені під реалізацію, вне­сені до Системи електронного обліку деревини. За допомогою додатку для мобільних телефонів yalynka.info, розробленого державним підприєм­ством «Лісогосподарський інноваційно-аналітич­ний центр» і доступного безкоштовно на Google Play Market, покупець вводить номер, нанесений на маркуванні, і отримує інформацію про похо­дження вибраної ялинки.

Збережи ялинку 2018 5Ще один спосіб перевірки–відвідання сайту Державного агентства лісових ресурсів України: https://www.ukrforest.com/check, де контроль пе­редбачений за номером автомобіля, товарно-тран­спортної накладної, бирки.

Якщо Ви не знайшли номер ялинки на жод­ному з ресурсів, це в більшості випадків означає,щовона здобута незаконним шляхом. Про факти зловживання або виявлен­ні порушення просимо повідомляти територіальні органи Національної поліції та Держлісагентства.

У новорічний період 2018-2019 років будуть організовуватися рейдові брига­ди державної лісової охорони разом зі співробітниками Національної поліції та Державної екологічної інспекції, громадськими інспекторами з охорони довкілля, громадськістю та представни­ками ЗМІ для фіксації фактів правопо­рушень.

Всеукраїнська екологічна ліга зак­ликає громадян виявляти природо­охоронну свідомість і відмовитись від купівлі ялинок, здобутих неза­конним шляхом.

Стан пестицидів в Україні1Питання поводження з пестицидними пре­паратами та заборони використання дея­ких з них регулюються на міжнародному рівні рядом конвенцій та угод, основними з яких є: Роттердамська конвенція з процедури попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпеч­них хімічних речовин та пестицидів у міжнарод­ній торгівлі, ратифікована Україною в 2002 р., та Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі, ратифікована Україною в 2007 р.

За офіційними даними, непридатних для ви­користання в сільському господарстві отрутохімі­катів в Україні налічується близько 13-14 тис. т. Коли справа доходить до перезатарювання або ви­везення з метою утилізації, виявляється, що їх на­багато більше, ніж зазначається у офіційних звітах. Пестициди часто зберігаються не належним чином, без охорони. Іншими словами –вони спочатку потрапляють у ґрунт, потім у продукти харчу­вання і врешті-решт у наші організми, в яких і на­копичуються. Отруйна спадщина радянських часів дісталася кожному українському селу.

Стан пестицидів в Україні2Всеукраїнська екологічна ліга багато років опікується питаннями поводження з пестици­дами в Україні. Для поширення інформації щодо наслідків їх застосування та екологічних ризиків ВЕЛ проводить природоохоронну кампанію «Пе­стициди: зменшення ризиків».

У 2009-2010 рр. фахівці Ліги брали участь у під­готовці та реалізації Програми поводження з небез­печними відходами в Україні, у якій велика увага була приділена непридатним пестицидам. В її рам­ках значна частина отрутохімікатів та непридат­них пестицидів була перезатарена і вивезена за межі України для утилізації. Значна кількість складів з непридатними пестицидами з різних причин опинилися поза увагою Програми.

Експерти ВЕЛ брали участь у заходах Мін­природи України (2011-2013 рр.), спрямованих на ліквідацію найбільш масштабних локалізацій небезпечних відходів в Україні (вивезення нако­пичених непридатних пестицидів, відходів гек­сахлорбензолу з полігону токсичних промислових відходів в Калуському районі Івано-Франківської області, відходів мононітрохлорбензолу з території державного підприємства «Горлівський хімічний завод»).

Всього за цей період вивезено на утилізацію за межі України 40,45 тис. тонн небезпечних відходів.

З 2014 року вивезення з України небезпечних токсичних відходів на утилізацію припинилося.

Стан пестицидів в Україні3Власних потужностей країна не має, а транскор­дон на вивезення на підприємства Великобрита­нії, Франції або Польщі Мінприроди не видавало до 2019 року. Ліцензії отримували суб’єкти під­приємницької діяльності, які не мали обладнання, території, кадрів і безпечних для довкілля техно­логій утилізації. Ситуація стала дуже небезпечною.

Склалися умови, за яких українське зако­нодавство не стимулює саме утилізацію. Нові ліцензійні умови, які затвердив Кабмін, не пе­редбачають доліцензійної перевірки підприємств, які звертаються за ліцензіями на утилізацію небезпечних відходів.

Мінекології видавало їх фірмам, яких насправді не існує. Вони виграють тендери за домовлено­стями з місцевою владою, а потім непридатні пе­стициди без утилізації звалюють у канаву, прибе­режну смугу або перевозять до іншої області. Така ситуація мала місце впродовж 2014-2019 рр.

Протягом усіх цих років Всеукраїнська еко­логічна ліга вимагає від міністерства припи­нити видачу ліцензій неіснуючим фірмам, здійс­нити інвентаризацію та перезатарення залишків токсичних речовин. Було проведено базове дослід­ження з впливу пестицидів в Україні з особли­вою увагою до соціальних аспектів використання пестицидів та визначення вразливих груп, видані буклети «Отрутохімікати та пестициди – загроза для вашого здоров’я та життя» та «Як зменшити ризики від використання пестицидів», проведено опитування серед фермерів, сезонних робітників та дітей, спрямоване на виявлення рівня обізна­ності населення стосовно правил безпеки пово­дження з пестицидами, а також випадків отруєння хімікатами, проведено зустрічі з питань викори­стання пестицидів з власниками та агрономами фермерських господарств.

Гострі питання розглядалися в рамках конфе­ренції, яку ініціювала та провела Всеукраїнська екологічна ліга – «Проблеми поводження з пести­цидами в Україні: соціально-екологічні, еконо­мічні наслідки та шляхи подолання»; круглого столу з міжнародною участю «Поводження з небез­печними відходами в Україні: проблеми та шляхи їх розв’язання». У ході панельної дискусії експерти та влада обговорили можливості вирішення про­блеми утилізації небезпечних відходів, мінімізації ризиків для довкілля та здоров’я людей.

Стан пестицидів в Україні5

У 2015 році Всеукраїнська екологічна ліга розпо­чала проект громадської інвентаризації непридат­них пестицидів, оскільки необхідно було з’ясувати, скільки ще покинутих складів з отрутохімікатами залишилося на території України та в якому вони стані.

Інформаційна діяльність здійснювалась спільно з організацією «Система дій стосовно пестицидів» (PAN-UK, Великобританія) та міжнародними орга­нізаціями з питань захисту сезонних працівників від отруєння пестицидами.

9 квітня 2015 р. проведений Національний семінар «Поводження з пестицидами в Україні: проблеми, практика, зниження ризиків» з метою обміну досвідом у реалізації інформаційно-просвіт­ницької складової проекту Європейської комісії та Продовольчої і сільськогосподарської Органі­зації ООН «Підвищення потенціалу для усунення та запобігання повторного використання непри­датних пестицидів в якості моделі для вирішення проблеми невикористаних небезпечних хімічних речовин на території колишнього Радянського Со­юзу». У ході проведення регіональних екологічнихтижнів у містах Житомир, Кіровоград, Миколаїв, Рівне, Суми під час тренінгів, проведених для біб­ліотекарів на базі обласних універсальних бібліо­тек, експертами Всеукраїнської екологічної ліги розповсюджувались тематичні плакати й буклети, проводилось опитування з метою виявлення рівня поінформованості населення.

Стан пестицидів в Україні16У 2017 році представники Всеукраїнської еко­логічної ліги відвідали одне з найбільших в Украї­ні місць розташування непридатних пестицидів поблизу селища Сонячне Білозерського району (Херсонська область, роз’їзд «Срочний», 504-й км).

1800 тонн отрути просто неба у буртах та бетонних контейнерах, які зруйновані та протікають. Жах­ливий сморід, отруйні речовини просочуються у во­доносні горизонти. Місцеві жителі розповідають про високу смертність мешканців навколишніх сіл у досить молодому віці.

Саме в цей період Міністерство екології та при­родних ресурсів України гальмувало вирішення проблеми, бо за відсутності вітчизняного утилі­затора не надавало дозвіл на транскордонне пере­міщення пестицидів до країн, де функціонують заводи з переробки таких речовин.

Протягом останніх років Всеукраїнська еколо­гічна ліга відслідковує законотворчі ініціативи з пи­тань, що стосуються поводження з пестицидами.

У грудні 2019 р. експерти ВЕЛ висловили запе­речення щодо рішення Комітету з питань аграрної та земельної політики підтримати проект Закону України «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію Укра­їни» (реєстр. № 2289), який дозволяє ввозити на митну територію України пестициди, не зареєстро­вані у країні-виробнику.

Не секрет, що транснаціональні корпорації во­лодіють гігантськими обсягами пестицидів, які через виявлення їх шкідливої післядії були заборо­нені в країнах-виробниках. Їх зберігання та утилі­зація є затратним тягарем, тож компанії шукають будь-які можливі шляхи заощадити. А тут у них з’являється нагода ще й заробити –завезти та за­реєструвати в Україні дослідні партії препаратів, не дозволених для використання в їх країні, а по­тім імпортувати десятки тисяч тонн пестицидів та агрохімікатів. Те, що може в результаті ста­тися з українською флорою та фауною, їх не турбує.

Запропонований підхід повністю суперечить правилам та директивам ЄС (Директива 2009/128/ ЄС, Регламент (ЄС) № 1185/2009, Регламент (ЄС) № 396/2005, Регламент (ЄС) № 1272/2008, Дирек­тива 2000/60/EC, Директива 98/83/EC, Директива 2006/118/EC, Директива 2004/35/CE), що регулю­ють сферу застосування засобів захисту рослин. Використання нових препаратів у країні-члені ЄС можливе тільки після відповідної реєстрації нового препарату в країні-виробнику члені ЄС. Крім того, потрібен окремий дозвіл від країни на застосування нових препаратів на її території.

ВЕЛ висловлює занепокоєння щодо значних ризиків для українського довкілля та здоров’я лю­дей, які виникнуть у разі прийняття зазначених законопроектів і звертається до керівників усіх парламентських фракцій і груп, а також до де­путатів Комітету з питань екологічної політики та природокористування про недопущення прий­няття законотворчих актів, які шкодять довкіллю.

Всеукраїнська екологічна ліга наголошує на необхідності удосконалення українського зако­нодавства, яке регулює відносини у сфері повод­ження з пестицидами та агрохімікатами, а тому наполягає на створенні робочої групи з представ­ників зацікавлених відомств із залученням нау­ковців та громадськості для напрацювання нового базового закону про поводження із засобами захи­сту рослин, що відповідав би зобов’язанням Укра­їни з виконання Угоди про асоціацію з ЄС, і де буде сформовано дієву модель контролю за пести­цидами і агрохімікатами.

 

IMG 728526 липня 2017 року відбулось засідання круглого столу «Екологічні проблеми міста Маріуполь та шляхи їх розв’язання  на засадах збалансованого розвитку», організатором якого виступила Всеукраїнська екологічна ліга.

З вітальним словом до учасників звернувся перший заступник міського голови Маріуполя Голтвенко Олександр Валерійович. У своєму виступі він окреслив основні екологічні проблеми міста.

Недава Олег Анатолійович, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, у своїй доповіді наголосив на необхідності впровадження Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднювачів для поліпшення екологічної ситуації у техногенно навантажених регіонах України.

Засідання Маріуполь Річка Кальчик в МаріуполіТимочко Тетяна Валентинівна, голова Всеукраїнської екологічної ліги, розповіла про важливість інтеграції екологічної складової в регіональні стратегії та програми на засадах збалансованого розвитку та представила пропозиції Всеукраїнської екологічної ліги до Стратегії розвитку Маріуполя до 2021 року.

У круглому столі взяли участь народні депутати  України, представники Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України, органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, науковці, представники бізнес-структур, громадськості та ЗМІ.

20248394 219803885087352 4958074355172438340 o

Натрус Сергій Петрович, директор Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації повідомив про організацію  системи екологічного моніторингу за станом навколишнього середовища у Донецькій області. Бородін Максим Володимирович, депутат Маріупольської міської ради, голова постійної депутатської комісії з питань соціального захисту, охорони здоров’я та екології охарактеризував екологічну ситуацію у Маріуполі та найбільші виклики, з якими сьогодні стикається місто. Фiлоненко  Олександр  Володимирович, старший менеджер з екологiї  ТОВ «Метінвест Холдинг» акцентував увагу присутніх на правових прогалинах регуляторної політики у сфері охорони навколишнього середовища.

Засідання Маріуполь1Хлобистов Євген Володимирович, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу економічних проблем екологічної політики та сталого розвитку Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України  зі співдоповідачем Чечель Анною Олександрівною, доктором економічних наук, кандидатом наук з державного управління, доцентом, завідувачем кафедри Донецького державного університету управління, ознайомили з екологічною політикою територіальних громад (на прикладі оцінки заподіяних збитків внаслідок забруднення довкілля).

20280246 219803671754040 5963254334351126018 o

Антипов Владіслав Ігорович, кандидат економічних наук, директор ТОВ «Центр екології та розвитку нових технологій»у своїй доповіді наголосив на важливості ефективної взаємодії суспільства, держави та бізнесу з метою вирішення екологічних питань.

Дьяченко Дмитро Сергійович, в. о. директора з охорони праці, промислової безпеки та екології ПрАТ «ММК ім. Ілліча», надав інформацію про внесок ПрАТ «ММК ім. Ілліча» у поліпшення екологічної ситуації в м. Маріуполь. Волошин В’ячеслав Степанович, професор, доктор технічних наук, ректор Приазовського державного технічного університету, свій виступ присвятив актуальним проблемам водозабезпечення міста Маріуполь. Будревич Лілія Едуардівна, начальник відділу охорони навколишнього середовища ПрАТ «МК «Азовсталь», під час виступу докладно зупинилась на  заходах комбінату «Азовсталь» щодо поліпшення екологічної ситуації в місті Маріуполь.

Засідання Маріуполь2Третьяков Сергій Володимирович, начальник обласного управління охорони навколишнього середовища у Донецькій області (2003–2013 рр.), голова Донецької обласної організації політичної партії «Наш край» приділив увагу можливим шляхам розв’язання екологічних проблем Маріуполя. Вавілов Микола Григорович, заступник директора з охорони праці та екології  ДП «Маріупольський морський торговельний порт», у своїй доповіді  виклав проблеми  Маріупольського порту.

Стригіна Марія Bолодимирівна, начальник відділу атмосферного повітря Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації представила присутнім аналіз виконання природоохоронних заходів ПрАТ «МК «Азовсталь» та ПрАТ «ММК ім. Ілліча». Михайленко Валерія Валеріївна, кандидат технічних наук, старший викладач Приазовського державного технічного університету повідомила про негативний вплив звалища твердих побутових відходів на водні об’єкти міста Маріуполя. Монін Володимир Львович, кандидат біологічних наук, доцент  Приазовського державного технічного університету,  оприлюднив своє бачення можливих шляхів розв’язання проблем питного водопостачання міста.

IMG 7267Під час засідання круглого столу учасники мали змогу висловити свої думки та пропозиції. Відбулись активні дискусії щодо найгостріших екологічних проблем Маріуполя. Всі учасники зазначили, що для поліпшення стану навколишнього середовища області та запобігання його деградації необхідно здійснити комплексні заходи. Чисте довкілля – це мета, яку вважають основною практично всі жителі міста. Основну роль у досягненні цієї мети мають відіграти промислові підприємства, в першу чергу, металургійні комбінати. Міська влада разом з громадськістю також має зробити свій внесок у поліпшення стану навколишнього середовища.

Програма круглого столу

Резолюція круглого столу

17 вересня 2019 року у Торецьку на Донеччині відбулося виїзне засідання робочої групи Всеукраїнської екологічної ліги, метою якої стало вивчення екологічних та еконо­мічних ризиків закриття шахт Донбасу. У засі­данні взяли участь експерти ВЕЛ, фахівці-геологи «Торецьквугілля», науковці-економісти, екологи.

Надмірна концентрація промислового виробництва, транспортної інфраструктури у поєднанні зі значною щільністю населення давно створили в регіоні високий рівень антропогенного навантаження на довкілля.

Засідання шахти ДонбасуГолова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко звернула увагу присутніх, що зумисне, некероване закриття великої кількості шахт на окупованій території призведе до непередбачуваних наслідків для довкілля, зокрема, через припинення відкачування шахтних вод відбувається підтоплення і затоплення великих площ прилеглих міст і селищ. Забруднення підземних та поверхневих водозаборів мінералізова­ними шахтними водами набуло загрозливих масш­табів. У зв’язку із зупинкою багатьох підприємств через російську військову агресію на Сході Украї­ни особливої актуальності набувають питання до­слідження та аналізу еколого-техногенних загроз, оцінки потенційних ризиків, прогнозування можли­вих сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій із застосуванням сучасних наукових підходів. На думку Євгена Яковлева, доктора технічних наук, професора Інституту телекомунікацій і глобального інформацій­ного простору НАН України, головною загрозою для регіону є втрата усіх запасів підземних вод, придатних для питного водопостачання. Вже сьогодні шахтні води, рівень яких постійно піднімається, підтоплюють полігони з промисловими та побутовими відходами, хвостосховища та шламонакопичувачі, терикони, житлову забудову.

Науковець зауважив, що необхідно врахувати за­грози, пов’язані з російською окупацією і обстрілами частини території Луганської та Донецької областей. Більшість шахт залишилися на окупованій території, яка топографічно вища, ніж підконтрольна Україні, тому весь обсяг шахтних вод переміщується в шахти Торецька, Селідового та Золотого. Хімічний склад підземних вод не відповідає стандартам якості. 70% населених пунктів розташовані над шахтними ви­робками і найближчій перспективі їм загрожує під­топлення та проблеми з якісним водопостачанням.

Головний геолог об’єднання «Торецьквугілля» Петро Фоменко представив картографічні матеріали, які свідчать, що найбільші екологічні ризики у про­сторі і часі будуть пов’язані із суцільним порушенням гірничими виробками вугленосних порід та розвину­тих в них водотривів, які екранували витоки солоних шахтних глибинних вод. Він також зазначив, що міграція вибухонебезпечного метану та інших токсич­них газів із затоплених шахт в межах міст, селищ, промислових майданчиків може створити загрозливу ситуацію у регіоні.

Голова Наукової ради ВЕЛ Тетяна Морозова наго­лосила, що через підтоплення територій ми можемо втратити об’єкти ПЗФ та численні елементи біорізноманіття регіону. Учасники засідання – доктор еконо­мічних наук, заступник директора Інституту еконо­міки промисловості НАН України В’ячеслав Ляшенко та кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічних проблем розвитку промислового виробництва цього ж інституту Андрій Кучеров визначили гострі соціально-економічні про­блеми області і наголосили на необхідності розро­блення плану дій щодо їх подолання.

За результатами зустрічі напрацьований перелік першочергових заходів, зокрема:

• провести комплексне науково-практичне дослі­дження еколого-техногенного стану території Доне­цької та Луганської областей;

• врахувати екологічну складову при формуванні нової державної програми реструктуризації та віднов­лення Донбасу, а також у Стратегіях розвитку Доне­цької та Луганської областей до 2027 року;

• виступити з ініціативою на міжнародному рівні щодо виключення збройних впливів на системи водопо­стачання, шахтний водовідлив та небезпечні об’єкти;

• розробити план практичних заходів щодо утри­мання шахтних вод на безпечних рівнях для захисту від негативного впливу на водоносні горизонти;

• запровадити систему моніторингу стану геоло­гічного середовища та підземних вод в районі шахт­них виробок з використанням дистанційних методів та математичного моделювання.

Аналітичну записку щодо заходів з попередження затоплення шахт і прилеглих територій Всеукраїнська екологічна ліга планує передати в Кабінет Міністрів України для відповідного реагування.

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи