Понеділок 14 жовт. 2019
5 з'їзд

Діяльність Всеукраїнської екологічної ліги в контексті формування державної екологічної політики.

У світовій практиці є багато прикладів, коли залучення громадськості, використання її значного інтелектуального, наукового і патріотичного потенціалу для розв'язання конкретних екологічних проблем, сприяло уникненню шкідливих наслідків для довкілля або забезпечувало їх мінімізацію.

Серед багатьох проблем, пов'язаних із глобальними екологічними викликами, Всеукраїнська екологічна ліга вважає чи не найважливішими й найнагальнішими – формування нової ідеології в ставленні до природи, що бачиться можливим лише за умови глибокої перебудови всієї владної системи, усвідомлення державними посадовцями своєї відповідальності за стан довкілля – з одного боку і розуміння своєї вагомості у розв'язанні екологічних проблем широкими колами громадськості – з іншого. Тому поліпшення екологічної ситуації в державі через формування нового природоохоронного менталітету, підвищення рівня екологічної освіти і свідомості громадян, (особливо молодшого покоління), популяризація нових наукових розробок у сфері екології та енергозбереження і їх просування для впровадження – це домінуючі напрямами в діяльності Всеукраїнської екологічної ліги.

Дивитись фото і документи

10 грудня 2005 р. у Києві відбувся V з'їзд Всеукраїнської екологічної ліги. За час, що минув від створення, Ліга стала потужною громадською організацією з розгалуженою структурою, міцним науковим потенціалом та десятками тисяч фахівців – наших прихильників, серед яких відомі науковці й практики в галузі охорони навколишнього середовища, біології, хімії, геології, географії, ґрунтознавства, сільського господарства, медицини, екологічної юриспруденції та освіти, а найперше, – батьки тих дітей, які під опікою досвідчених природоохоронців, часто зі світовим ім'ям, вчаться захищати рідну землю, згуртувавшись в дитячій організації «Екологічна варта». Сьогодні маємо осередки в усіх регіонах України: 214 територіальних організацій Ліги і понад 300 дитячих загонів Варти – це потуга, якій по доброму заздрять наші колеги з інших громадських організацій, яку оцінюють як достойного партнера у владі і, на яку покладають надію багато громадян. Отже, маємо донести ідеї дбайливого ставлення до природи в кожне село, кожне маленьке містечко, переконати владу в столиці і в регіонах в первинності проблем довкілля, дати зрозуміти промисловцям, що «все є мінливим, але вічна істина – «Дбай про рідну Землю!»

ВЕЛ – це щорічні акції «Первоцвіт», «Посади своє дерево», «Громадський контроль за станом об'єктів природно-заповідного фонду», це екофестиваль «Свіжий вітер», конкурси «Мій голос віддаю на захист природи» та «Екоплакат», це наукові конференції, семінари та круглі столи, це, нарешті, науково-тренінговий центр та багатотомна повнокольорова «Екологічна енциклопедія», яка готується до друку. І ще десятки заходів, бо кожна регіональна організація і навіть багато осередків здійснюють свої окремі екопроекти, виходячи з місцевих потреб. Таким нині є вимір Ліги.

У виступах делегатів звучала тривога у зв'язку з планованим будівництвом нових небезпечних об'єктів. Для полтавчан це меткомбінат під Комсомольськом, хмельничан – добудова атомних блоків, кримські екологи стурбовані розробкою кар'єрів в курортній зоні. Стурбована еколіга й заявами, що тиражуються деякими ЗМІ, про створення на ЧАЕС загальноєвропейського радіоактивного смітника.

Водночас, у виступах не було розпачу чи безапеляційної критики. Звучали розважливі наукові аргументи фахівців, що вболівають за рідну землю. Херсонська делегація підготувала обґрунтування щодо створення дитячого курорту «Скадовськ», Вінницька – наукові розробки про створення на Вінниччині, яка нині є однією з найбідніших за обсягом заповідних територій, нових охоронних природних зон. Голова Київської організації Ірина Дудка наголосила на необхідності особливої уваги до об'єктів природно-заповідного фонду, що не мають адміністрації – регіональні ландшафтні парки, заказники, які мали б стати основою національної екологічної мережі.

Делегатів привітав народний депутат України, перший голова ВЕЛ, академік Костянтин Ситник. За його словами Ліга має свій міцний стержень і завдяки цьому добрі перспективи на майбутнє. На жаль, стан довкілля, зазначив відомий вчений, не зважаючи на певні заходи світової спільноти, загальносвітові форуми та наукові розробки, й надалі перебуває на межі кризи. Дуже невелика частина людства і, що найгірше – одиниці серед політиків, ставлять інтереси довкілля вище від тимчасових приватних чи бізнесових. Державні фінансово-економічні питання все ще переважають над питаннями захисту природи. І тому реальних зрушень після форуму в Ріо-де-Жанейро, – наголосив К.Ситник, – не сталося. Чи не найголовнішим завданням Ліги та інших громадських організацій є з одного боку – просування в суспільстві ідеології інвайроменталізму, а з іншого – тиск на чиновника, бо саме ця категорія суспільства може реально вплинути на розвиток ситуації.

Стратегічне бачення розвитку Всеукраїнської екологічної ліги виклав у своєму виступі, знову обраний головою, відомий український політик Анатолій Толстоухов. Громадськість і влада мають бути партнерами, – одна з головних думок його виступу. Саме партнерами, а не ворогами чи прислугою. Завдання модернізації українського суспільства, проголошений курс на входження до європейських структур ставлять питання відкритості влади, прозорості її рішень та системної співпраці з громадськістю, серед найважливіших у побудові громадянського суспільства.

Участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики
Особливу увагу Всеукраїнська екологічна ліга приділяє залученню громадян на національному та регіональному рівні до формування державної екологічної політики, участі у прийнятті екологічно важливих рішень через проведення громадських слухань та громадську експертизу.

Прикладом є акції у Черкасах, де вдалося припинити будівництво АЗС на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва, громадські слухання з питання екобезпеки селища Дослідне, на Донеччині, при відновленні роботи гіпсової шахти. Севастопольська організація провела громадські слухання, в результаті яких вдалося припинити розробку нових кар'єрів вапняку в Інкермані, забудову прибережної зони в районі Севастопольського міського пляжу „Піщаний» і двох терміналів у бухті Камишова. Активісти Закарпатської організації своїм втручання попередили забруднення промисловими відходами р. Латориця в районі с. Ганьковиця. З ініціативи Бережанського осередку (Тернопільська обл.) проведено громадські слухання на тему: «Екологічні проблеми міста Бережани та шляхи їх подолання». Дніпропетровська організація провела громадські слухання з обговорення Концепції програми щодо тимчасового зберігання, знешкодження та поводження з непридатними для використання пестицидами». Після проведення громадських слухань Полтавською організацією було припинено створення полігону для твердих відходів в селі Стасі Диканського району.

Для поліпшення ефективності роботи громадських організацій у цьому напрямку Ліга готує пропозиції змін до законодавства України, де буде закріплено чітку процедуру участі громадськості у прийнятті рішень.

Члени ВЕЛ беруть активну участь у роботі Громадської ради всеукраїнських організацій природоохоронного спрямування при Міністерстві екології та природних ресурсів України, є головами або активними членами Громадських рад при обласних управліннях екоресурсів.

Активісти ліги брали участь у підготовці Постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 1378 «Про деякі питання забезпечення участі громадськості у формуванні і реалізації державної політики», ініціатором якої був наш голова А. Толстоухов. І в цьому році ми долучились до підготовки громадської експертизи діяльності Мінприроди та його підрозділів згідно з Указом Президента України від 15 вересня 2005 р. «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

ВЕЛ готувала матеріали до проектів Постанов Верховної Ради України про парламентські слухання «Підтоплення земель в Україні: проблема та шляхи подолання» та День Уряду щодо підтоплення земель.
Активістами Ліги було напрацьовано матеріали до кількох законопроектів, зокрема, проекту Закону про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за випалювання стерні та сухої рослинності), проекту Закону про екологічний аудит, проекту Закону про сільський екотуризм, проекту Екологічного кодексу України. Частина наших проектів уже стали законами, частина ще на розгляді парламенту. Сподіваємося, що до кінця скликання Верховна Рада відреагує на наші пропозиції, внесені через народних депутатів, і особливо чекаємо на прийняття Постанови про парламентські слухання "Про ситуацію та шляхи поліпшення доступу громадськості до екоінформації, участі в процесі прийняття рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля в умовах євроінтеграції України".
Залучення широких кіл громадськості до вирішення проблем довкілля можливе за умови, коли вона володіє об'єктивною інформацією про стан навколишнього природного середовища. Тому, в умовах, коли на законодавчому рівні недостатньо відпрацьовані механізми і процедури надання екологічної інформації, функцію інформування громади беруть на себе громадські організації.
Важливим напрямом роботи ВЕЛ є поширення інформації про стан довкілля, екологічні проблеми та шляхи поліпшення екологічної ситуації в державі. З цією метою започатковано видання журналів «Екологічний вісник», реферативного журналу «Екологія»; видається Бібліотека ВЕЛ (серії «Екологічна освіта та виховання», «Охорона навколишнього середовища», «Практичні природоохоронні акції ВЕЛ»); розповсюджуються матеріали конференцій та круглих столів, буклети та листівки до акцій ВЕЛ; видано 10 карт екологічної тематики; вперше громадська організація взялась за підготовку та видання «Екологічної енциклопедії», залучивши до цього академічні наукові інститути.
Видавничу діяльність ведуть і регіони. Вінницькою ОО ВЕЛ видано серію інформаційно-просвітницьких буклетів. Волинською – методичні посібники: «Екологія людини», «Програма оцінки ступеню реабілітації забруднених територій методами біоіндикації». Побачила світ двотомна «Червона книга Житомирщини». Полтавська ОО ВЕЛ видала монографію «Кременчуцькі плавні». Чернігівська ОО ВЕЛ видала серію путівників та буклетів «Природно-заповідними територіями Чернігівського Полісся».

Останніми роками Ліга активізувала роботу з бібліотеками через поповнення бібліотечних фондів фаховою літературою, спільне проведення еколого-просвітницьких заходів, а у 2005 році започатковано Всеукраїнський огляд-конкурс діяльності бібліотек для юнацтва з формування екологічної культури молоді.

Пріоритет у діяльності ВЕЛ – практична природоохоронна робота.
Кожного року по всій Україні відбуваються природоохоронні акції Ліги. Гордістю київського осередку є парк «Позняки», що заново народився за підтримки ВЕЛ 5 років тому і відтоді постійно доглядається. Житомирською організацією закладено дубову алею у Бердичівському районі, засаджено прибережну зону річки Тетерів. Активістами Донецької організації проведено озеленення пойми річки Бахмутка. Закарпатською ОО ВЕЛ спільно із Виноградівським держлісгоспом проведено посадку дерев у водоохоронних зонах р. Тиса. На Сумщині зазеленіли береги озера Чеха. Члени Тернопільської ліги разом з іншими організаціями посадили на місці пустиря парк «Воскресіння-2000». Херсонці поповнили колекцію Ботанічного саду Херсонського держуніверситету екзотичними деревами. Щороку висаджує дерева в зеленій зоні обласного центру та організовує екологічні толоки в урочищі «Ялівчина» Чернігівська організація.
У 2005 р. ВЕЛ започаткувала нові природоохоронні акції: «Громадська інвентаризація зелених насаджень» та «Амброзія – небезпечна рослина». Моніторинг стану парків розпочато у Херсоні, регіональному парку «Кременчуцькі плавні», Голосіївському лісі. Відбулася екологічна експедиція в Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику.

Обласні організації ВЕЛ провадять значну, різнопланову наукову роботу. Вінницька організація спільно з управлінням сім'ї, молоді та спорту розробила програму «Збережемо природу, нам в ній жити». Закарпатці брали активну участь в реалізації Міжнародного проекту ТАСІS «Управління басейну річок Буг, Латориця та Уж». Рівненська організація провела соціальні дослідження щодо екологічного стану міста Рівне. Бережанські екологи були учасниками Міжнародного семінару з впровадження освітньої програми «Лелека». Харківська ОО ВЕЛ брала участь у підготовці та проведенні ХІІІ Міжнародної науково-технічної конференції «Екологія та здоров'я людини. Охорона водного та повітряного басейнів. Утилізація відходів». Чернігівська ліга провела Міжвузівську студентську екологічну конференцію «Дослідження в галузі природничих наук: здобутки і перспективи».
При підготовці парламентських слухань ВЕЛ порушила проблему підтоплення земель на Херсонщині. Відтоді Херсонська організація займається вирішенням цієї проблеми в області. Зокрема здійснюється робота щодо втілення в практику водозберігаючих технологій та заходів для запобігання підтоплення. Ця робота здійснюється у взаємодії з Держкомітетом водного господарства, Херсонським облводгоспом, Херсонським державним аграрним університетом, Південним інститутом землеробства.

Серед питань, з яких науковці ВЕЛ висловили свої пропозиції: «Екологічний менеджмент: перспективи для України», «Пріоритети у розробці національної стратегії збалансованого (сталого) розвитку», «Поводження з відходами як складова екологічної безпеки держави», «Екологічні проблеми транспорту України», «Екологічні проблеми ракетно-космічного комплексу України».

Проведено міжнародні та всеукраїнські науково-практичні конференції: «Вплив стану довкілля на здоров'я населення» (2003 р.); «Законодавча база існування та охорони природних комплексів регіональних ландшафтних парків» (2003 р.); «Взаємодія школи та громадських екологічних організацій» (2003 р.); «Оцінка індивідуальних ризиків населення від працюючих блоків АЕС» (2003 р.); «Актуальні проблеми екологічного інформування громадськості у роботі бібліотек» (2004 р.); «Освіта та просвіта в сільських школах» (2004 р.); «Проблеми екології людини» (2004 р.); «Збереження природної, історичної та культурної спадщини як фактор формування національної свідомості» (2004 р.); «Проблеми екологічно безпечного харчування» (2005).

Останніми роками екологічна проблематика все частіше використовується різними політичними силами. В екології шукають свою нішу багато політичних партій та політиків, заангажованих громадських утворень та особистостей. Особливо актуальним це стає нині, коли в Україні розпочалася виборча кампанія. Однак, дуже небагато суб'єктів виборчого процесу ставлять екологічні питання на належному рівні. На жаль, значно частіше це лише риторика чи й взагалі екологічна демагогія.

Ми переконані, що партії та блоки, які йдуть до парламенту, не можуть за нинішніх умов ігнорувати визначене міжнародним співтовариством і закріплене в Конституції України право на безпечне життя і здорове довкілля. Всеукраїнська екологічна ліга підтримуватиме на виборах ті політичні сили, які ґрунтовно та системно займаються розв'язанням екологічних проблем, роблять цю роботу постійно, а не напередодні виборів.
На порядок денний виноситься розробка науково обґрунтованих стандартів та раціоналізація еколого-економічних рішень за участю всіх зацікавлених сторін: урядових та адміністративно-господарських органів, академічних і відомчих наукових інститутів і особлива роль у цьому процесі належить громадським організаціям.

Фото

2005-01   2005-02
 2005-03  2005-04
 2005-07  2005-06
 2005-05  

Документи

1) Порядок денний 5-го з'їзду ВЕЛ, 10 грудня 2005 р.;

2) Програма;

3) Протокол;

4) Регламент;

5) Резолюція;

6) Рішення;

7) Рішення;

8) Рішення;

9) Рішення по звітній доповіді;

10) Склад робочих органів;

11) Заява;

12) Заява;

13) Заява.