20 квітня 2018 року Всеукраїнська екологічна ліга, в рамках заходів до Дня довкілля спільно з Громадським ко­мітетом моніторингу екологічних проблем Київської облас­ті, здійснила виїзд на полігон твердих побутових відходів №5 у с. Підпірці Обухівського району Київської області.

У Києві виявлено критичну ситуацію з перероблення та утилізації твердих побутових відходів у звʼязку із планова­ним поетапним закриттям полігону.

Участь у моніторингу взяли представники Обухівської районної державної адміністрації, науковці, природоохо­ронні громадські організації, місцеві активісти, ЗМІ.

Андрій Грущинський, директор ПАТ «Київспецтранс», провів учасників територією полігону, до якої надходять відходи з міста Києва, Обухова та найближчих населених пунктів. За його словами наразі проводиться активна ро­бота з вирішення проблемних питань, повʼязаних з експлуа­тацією полігону, що були затверджені рішенням Київської міської ради №301/1305 від 27.10.2016 р. Наприклад, за ми­нулий рік 12 га території було вкрито ґрунтом, шар покриття якого становить близько 20 см. До липня 2018 року запла­новано завершити розробку проекту рекультивації, укриття першої карти і схилів полігону, що дасть змогу зменшити негативний вплив на навколишнє середовище.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, відзначила, що згідно з розпорядженням КМДА, закриття полігону твердих побутових відходів №5 у с. Підгірці Обу­хівського району Київської області планується завершити до 1 жовтня 2018 року. Однак, влада досі не може дати від­повідь на питання «Що робити зі сміттям після цього?». За­борона на захоронения відходів на цьому та багатьох інших полігонах не вплине на розвʼязання катастрофічної про­блеми. Сміттєзвалища займають величезну частку території нашої країни, вони зникнуть лише тоді, коли в країні буде створено повноцінну переробну галузь. І для цього вже за­раз необхідно думати про будівництво сміттєпереробних заводів.

Надзвичайно серйозну загрозу становить накопи­чення на полігоні №5 фільтрату, що створює загрозу для довкілля і здоровʼя людей, які живуть поблизу.

Наразі на полігоні діє модульна установка «ROCHEM», завдяки якій 80% фільтрату шляхом автоматизованих про­цесів перетворюють на очищену технічну воду, а 20% за­лишаються концентрованим залишком, який потребує по­дальшої переробки. Залишок фільтрату накопичується, і ця проблема теж потребує негайного розвʼязання, оскільки він може потрапити в ґрунт і підземні води. Але в Україні поки відсутнє обладнання з утилізації фільтрату.

Варто зазначити, що однією із суттєвих проблем є недостатня поінформованість населення нашої країни щодо роздільного збору, повторного використання сміт­тя. У багатьох країнах світу за його переробку додатково сплачують споживачі. Така система має бути ухваленою на законодавчому рівні; виробники тари та упаковки та­кож повинні нести відповідальність за свій продукт, який потім опиняється на звалищі. Доцільним, на нашу думку, було б закладення у вартість товарів певної оплати за його подальшу переробку.

Водночас, відсутність державної політики, несприят­ливий інвестиційний клімат, потужні корупційні схеми – усе це стає на заваді процесу створення та функціонуван­ня сміттєпереробних заводів.

Тому говорити про закриття полігону №5 потрібно, але владні структури мають вирішити більш глобальну проблему, що виникає внаслідок цього. Подальші кроки з вивезення, переробки та утилізації сміття повинні відбу­ватись не на папері, а на реально діючих підприємствах.