П'ятниця 29 бер. 2024

Останні новини

Коментар ВЕЛ щодо ГМО для газети «Урядовий кур’єр»

1. Експерименти французьких вчених з щурами, яких готували ГМ-кукурудзою є повністю достовірними. Вони не є першими, хто виконав таке дослідження. По суті, вони просто підтвердили дані д.б.н. Єрмакової Ірини Володимирівни, яка займається цим питанням в Росії ще з 2005 р. В своїх дослідження Єрмакова І. В. вивчала вплив ГМ-сої на здоров'я щурів і довела, що ГМ-соя може спричинити онкологічні захворювання, безпліддя, алергію, високий рівня смертності та захворюваності новонароджених щурят.

 

2. У чому ж різниця між звичайними й генетично модифікованими рослинами? Зовні вони не відрізняються. Але в процесі селекції схрещуються близькі, схожі, споріднені види. А під час поєднання шляхом генної інженерії, з'єднуються види, які ніколи не можуть бути поєднані в природі, наприклад, гени рослин і тварин. Людина змінює фізіологічні характеристики рослин, наділяючи їх бажаними ознаками й позбавляючи непотрібних: швидкий чи уповільнений термін дозрівання, змінений вміст білків і жирних кислот, підвищений вміст вітамінів. І все це прямим і коротким шляхом – завдяки «вирізанню» фрагмента ДНК і вставленню його до ДНК іншого організму. Так, картопля отримала ген ґрунтової бактерії Bacillus thuringiensis, що виробляє Вt-білок і відлякує колорадського жука. Тобто, в природі таке поєднання ніколи не відбулось би. Невідомо, як поведе себе цей чужорідний ген, коли потрапить до людського організму, адже порушений геном рослини стає нестабільним і може проявляти непередбачувані ознаки.

3. Бактерії були першими організмами, генетично модифікованими у лабораторії. На сьогодні їх використовують для різних цілей, з яких надзвичайно важливою є виробництво великої кількості людських білків, які можуть використовуватися у медицині. Так, генетично модифіковані бактерії використовують для виробництва людського інсуліну. Також бактерії використовують для виробництва факторів згортання крові для лікування гемофілії та ін. Пацієнти знають, яким чином були отримані ці ліки.
Але головна різниця полягає в тому, що до людського організму не потрапляє саме ГМО, а лише ізольований білок без решти всіх компонентів. Тобто модифікована частка геному, яка складає загрозу, не входить до складу ліків, на відміну від продуктів харчування, отриманих з ГМО.

4. Найпоширеніші ГМ культури – це соя, кукурудза, пшениця, буряк, тютюн, бавовна, рапс (олійна рослина), картопля, полуниця, городин. Тобто всі продукти харчування, до складу яких входять ці компоненти, можуть містити ГМО. Це, перш за все, ковбасні вироби та напівфабрикати. Також ГМО міститься у дитячому харчуванні, в кондитерських та хлібобулочних виробах. ГМ сою щедро додають у печиво й шоколад, борошно, цукерки й морозиво.
Офіційно підтверджених даних про те, що 30% чаю й кави на українському ринку містить ГМО, немає. Проте, за відсутності належного державного контролю така ситуація цілком вірогідна.

5. Після опублікування результатів досліджень французьких експертів влада України прийняла рішення про необхідність масової перевірки продуктів харчування та насіння на вміст ГМ-компонентів. Що покажуть результати такої перевірки невідомо, оскільки в Україні лабораторна база є недостатньою для якісних масштабних перевірок, отже результати можуть не завжди бути об'єктивними. Ще одне цікаве питання. Якщо дійсно буде виявлено високий відсоток кукурудзи врожаю цього року, як буде діяти уряд? Це велике питання.
Щодо надпису на кожному продукті «Без ГМО», то наша організація, Всеукраїнська екологічна ліга, ще з 2008 р. пропонує відмінити це абсурдне маркування на всіх продуктах. У 2009 р. ми домоглися прийняття Постанови Кабінету Міністрів України щодо обов'язкового маркування лише тих продуктів, де вміст ГМО перевищує 0,9% (усталена у світі цифра). Але лобісти ГМО провели у Верховній Раді України закон, який зобов'язав маркувати усе. Це абсурд.
2 жовтня 2012 р. Уряд України нарешті прийняв за основу законопроект, який дозволяє товаровиробникам продукції, в якій не міститься ГМО, не указувати це на упаковці. Але обов'язково буде інформація на тій продукції, яка містить ГМО, а відповідальність за це нестиме виробник цих продуктів харчування. І в цьому разі величезну роль мають відіграти органи державного контролю, щоб унеможливити порушення даного закону.

Тимочко Т. В.,
голова Всеукраїнської екологічної ліги