Понеділок 14 жовт. 2019
Про законодавче забезпечення будівельної галузі

- Чи дійсно була необхідність приймати новий закон, що регулює будівельну галузь? Якщо – «так», якими були Ваші сподівання і чи втілилися вони в прийнятому законі?

- В такому вигляді ні. Такі зміни до законодавства нівелюють засади державної екологічної експертизи, замінивши останню експертизою проектів будівництва, спростовують положення Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Закону України «Про екологічну експертизу» про обов'язковість екологічної експертизи у процесі інвестиційної, господарської та іншої діяльності, що впливає або може вплинути на стан навколишнього природного середовища, вилучає з переліку об'єктів екологічної експертизи техніко-економічні обґрунтування (ТЕО), проекти на будівництво і реконструкцію (розширення, технічне переозброєння) підприємств та інших об'єктів, що можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища.

У кількох статтях Закону України «Про екологічну експертизу» державна екологічна експертиза перестає бути екологічною – це слово вилучається. Натомість, розробник пропонує здійснювати державну експертизу в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури. Отже, виникне ситуація, коли Мінрегіонбуд сам встановлюватиме для себе правила, змушуватиме всіх дотримуватись цих правил і сам себе контролюватиме, адже навіть процедуру громадського обговорення перетворено на фарс. А громадські слухання як форма обговорення проектів містобудівної документації та місцевих правил забудови вилучаються із Закону України «Про планування і забудову територій».
Осередки Всеукраїнської екологічної ліги в усіх регіонах України з тривогою констатують справжню навалу «іноземних інвестицій» у вигляді застарілих виробництв, технологій, які завозять в Україну і планують для будівництва. Закон України «Про інвестиційну діяльність» у діючій редакції дає можливість контролювати і не дозволяти здійснювати екологічно небезпечну діяльність. Закон Мінрегіонбуду в статті 1 вилучає вимогу одержання необхідного дозволу на капітальне будівництво, позитивного комплексного висновку державної експертизи щодо дотримання в інвестиційних програмах та проектах будівництва чинних нормативів з питань санітарного і епідемічного благополуччя населення, екологічної безпеки, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності будинків і споруд, а також архітектурних вимог. Таким чином, екологічно шкідливі проекти під виглядом інвестицій отримують вільний доступ до України. Зміни в містобудівному законодавстві, на думку авторів Закону, мають поліпшити інвестиційний клімат, але хотілося б, щоб не за рахунок погіршення екологічної ситуації та здоров'я українців.
Значні зміни закон Мінрегіонбуду вніс до Земельного кодексу України у частині виділення земельних ділянок під будівництво та до Закону України «Про планування і забудову територій» у частині спрощення процедури будівництва в населених пунктах, на землях рекреаційного призначення. За умови відсутності Генеральних планів розвитку більшості населених пунктів України та меж заповідних територій зміни до законодавства, запропоновані Мінрегіонбудом, призведуть до істотного порушення екологічних прав українських громадян та знищення природних екосистем.
Серйозну занепокоєність викликають зміни до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Зокрема, із статті 40 вилучаються як об'єкти екологічної експертизи техніко-економічне обґрунтування і проекти будівництва, реконструкції, зняття з експлуатації ядерних об'єктів. Такі законодавчі новації можуть призвести до непередбачуваних техногенних катастроф. Екологів хвилює не міцність будівлі або будівельних матеріалів, а питання про те, які негативні впливи на навколишнє середовище можуть спричинити як наслідки будівельних робіт, так і сам об'єкт будівництва. Так, наприклад, з погляду Укрінвестекспертизи атомні станції повністю відповідають будівельним нормам, а екологів хвилює – куди подіти небезпечні ядерні відходи.
Прийняття таких змін до законодавства порушує міжнародні законодавчі акти, зокрема положення Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (ратифікованої у 1999 р.) та Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (ратифікованої Україною у 1999 р.).
Зміни, які запропонував Мінрегіонбуд України до законодавства, не відповідають Порядку денному асоціації Україна – ЄС (ПДА), що значно погіршить міжнародний авторитет України.

- Після того, як Закон набрав чинності, Кабміном та Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ було прийнято ряд нормативних документів (близько 30), які регулюють роботу галузі. Для цього було створено робочу групу, за участю професійної громадськості – Конфедерацію, яка працювала разом з профільним Міністерством.
Чи входили представники Вашої організації в неї? (Прим. – УТОПІК не покликали)

- Як і сам закон звужує участь громадськості у прийнятті рішень у містобудівній діяльності, так і всі дії Мінрегіонбуду не будуть враховувати пропозиції громадських екологічних організацій. Двічі представники Всеукраїнської екологічної ліги були запрошені на так звані громадські обговорення нормативних документів, але як і в законі так і в нормативних актах, навіть у тих що безпосередньо регламентують залучення громадськості, не були враховані жодна з пропозицій громадськості.

До складу робочої групи, яка розробляє ці нормативні документи запрошені всі підпорядковані міністерству структури. Жодного представника від громадських екологічних організацій у складі робочої групи немає.

- Із значущих прийнятих нормативних документів – це постанови про архітектурно-будівельний контроль та його здійснення у сфері будівництва та ЖКГ, нові порядки отримання дозволів на початок будівельних, підготовчих робіт та введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Як Ви оцінюєте зміст цих постанов.

- Всі нормативні акти, які були ухвалені в розвиток закону, розроблені за вузькогалузевою ознакою, без врахування суспільних інтересів. Вони ігнорують екологічні, архітектурні та історико-культурні аспекти містобудівної діяльності.

- Держава добровільно відмовилася від контролю за переважною більшістю об'єктів містобудування (І-ІІІ категорії складності).
Чи вважаєте Ви, що що більшість таких об'єктів, (І – ІІІ категорії) і не потребують експертизи, вони достатньо прості як для проектувальника, так і для будівельника?

Ми не можемо оцінювати намагання будівельного бізнесу щодо покращення своїх умов отримання прибутків, а також їх лобістів в міністерствах, Верховній Раді України , інших державних інституціях, як волю Держави.
Тому це не держава Україна і її громадяни добровільно відмовилися від контролю за переважною більшістю об'єктів містобудування (І-ІІІ категорії складності).
Експерти ВЕЛ глибоко переконані, що для природного середовища і здоров'я людей, важливим є не тільки міцність споруд, але і відсутність негативного впливу на довкілля і здоров'я людей.

- Новим Законом також передбачається, що, власне, категорію складності об'єкту визначає сам проектант і замовник. Як Ви оцінюєте це положення?

Всеукраїнська екологічна ліга негативно оцінює положення закону про те, що категорію складності об'єкту визначає сам проектант і замовник. Тому що в цьому ми вбачаємо конфлікт інтересів, самі проектанти і замовники зацікавлені в знижені категорії складності об'єкту, щоб уникнути проведення екологічної експертизи.

- Закон введено в дію а натомість зонінгу немає в жодному місті. (Формально ця норма діє з 1,01,2012). Містобудівні обмеження (наприклад, межі зелених зон) можуть видаватися тільки на підставі таких детальних планів. Не означає це замороження на певний час (поки буде розроблятися зонінг) будівництва нових об'єктів?

- Дуже важливою складовою нашої критики щодо закону був розрив між положеннями закону і реаліями містобудівної діяльності в Україні. Закон намалював певний теоретичний варіант, який в найближчі 5 років не буде реалізований в Україні, зокрема введення зонінгу.

На практиці це призводить до незаконного будівництва нових і нових об'єктів, які відповідно до закону, ніяк не регулюються.

- Автори закону вважають, що завдяки прийняттю Закону і, зокрема, положень про зонінг, на 90 відсотків буде знижена корупція, на 10-12 відсотків буде понижена собівартість будівництва. Чи є, на Вашу думку, підстави для таких перспектив?

- Твердження авторів закону про зниження собівартості будівництва з перших же моментів викликали і викликають здивування, тому що в кошторисі на кожний квадратний метр забудови невизначений такий рядок як корупція. Не зрозуміло яким чином будуть зменшені ці витрати.

- Ваше ставлення до дозволу проводити експертизу експертними організаціями незалежно від форми власності.

Вже зараз коли більше ніж півроку закон діє, є підстави стверджувати, що Мінрегіонбуд використовує положення закону для того, щоб доручити експертизу організаціям, які не мають для цього ніяких підстав. Це нова схема , яку вибудовує міністерство в інтересах проектантів і замовників.

- Народний депутат України, заступник голови комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики Юрій Сербін є одним з авторів Містобудівного Кодексу проголосованного 30,06,2011 у першому читанні в парламенті конституційною більшостю голосів. Як Ви оцінюєте цей документ (Містобудівний кодекс) і ситуацію, що склалася навколо нього? Зараз він потрібен?

Всі проблемні питання, які створив закон про регулювання містобудівної діяльності, поглиблює проект містобудівного кодексу. Цей новий документ знову розроблявся в інтересах будівельної галузі без залучення громадськості і без врахування інтересів громадян України.