Середа 23 жовт. 2019
Чорнобиль: зона відчуження чи туристична екскурсія?

В Україні чиновники активно закликають туристів відвідати зону відчуження, у Білорусі навпаки – за перетин забрудненої зони саджають за ґрати.
Для всього людства Чорнобиль – заборонена зона. На міських околицях знаходяться порожні села, оточені лісами. Багато з них стали притулком для несподіваного симбіозу диких мешканців лісу і нащадків кинутих домашніх улюбленців з міста.
Чорнобильська зона відчуження – місце екстремального туризму. В Україні до Євро 2012 там хочуть зробити «найвідвідуваніший та найекзотичніший» туристичний центр світу. Оглядовий майданчик біля ЧАЕС, місто Славутич та покинуті села поблизу Чорнобиля – це пункти екскурсійного маршруту в зону відчуження. У 2010 році Чорнобильську зону офіційно відвідало сім тисяч туристів.

Гроші на біді
В останні роки в Україні з десяток турфірм пропонують своїм клієнтам «екстремальний відпочинок» у Чорнобильську зону. Ціна туру коливається від 100 до 500 доларів з особи. Як кажуть чиновники, якщо на цей екстремальний туризм є попит, то нехай люди платять і дивляться. За словами владможновладців, Чорнобильська зона – це музей історії радянської епохи і тієї трагедії, яка сталася у 1986 році
Як у білорусів?
У Білорусії до проблеми зовсім інший підхід. У 1988 році на білоруських територіях, що прилягають до Чорнобильської АЕС був створений Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник. На цій території зосереджено 30% цезію, 70% стронцію та 97% ізотопів плутонію, які випали на території Білорусії після аварії на ЧАЕС. Нині в заповіднику проводять радіаційно екологічний моніторинг, радіобіологічні дослідження, та науковці вивчають видові зміни місцевої флори і фауни. Відвідання Поліського заповідника, окрім обслуговуючого персоналу цих територій, у Білорусії категорично заборонено. А на держслужбовців, які допустили несанкціоноване проникнення на територію Поліського державно радіаційно-екологічного заповідника, чекає кримінальна відповідальність.
Будувати туризм на людській біді – це просто жахливо. Це ж не екстремальна розвага.. А туризм в зону – це спосіб отримати гроші. До речі, згідно з договором, який укладається з туристом перед відвіданням Чорнобильської зони, туристична фірма не несе жодної відповідальності за здоров'я та безпеку людини. Всі туристи просто підписують договір, що відповідають за своє здоров самі. Тому жодних судових позовів від туристів щодо погіршення здоров'я після відвідання Чорнобильської зони до них не було.
Всеукраїнська екологічна ліга впевнена, що з радіацією неможна робити бізнес. Ризикувати здоров'ям людей і заробляти на цьому – це просто аморально! Потрібно розуміти, що питання розвитку якоїсь діяльності у Чорнобильській зоні залежить не лише від здорового глузду урядовців чи бізнесменів, а від рівня радіаційного забруднення довкілля.
Отже, Всеукраїнська екологічна ліга вимагає провести дозиметричну паспортизацію Чорнобильського заповідника під суворим наглядом органів місцевого самоврядування та громади.
Для чого потрібна дозиметрична паспортизація?
Фактично зона – це територія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію, стронцію або плутонію понад встановлені норми. Дозиметрична паспортизація передбачає саме перевірку цих показників.
Паспортизація передбачає собою перевірку на вміст радіонуклідів молока, картоплі та населення.
В Україні 2293 населених пунктів, які мають статус зон радіоактивного забруднення в яких проживає більше 2, 5 мільйонів чоловік. Для прикладу, до зон посиленого радіоекологічного контролю, які найбільше можуть постраждати від законодавчих новацій, віднесено 1290 населених пунктів.

ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА
13 січня 2011 року був прийнятий Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» .
Цей закон спростовує положення Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Закону України «Про екологічну експертизу» про обов'язковість екологічної експертизи у процесі інвестиційної, господарської та іншої діяльності, яка впливає або може вплинути на стан навколишнього природного середовища. Закон вилучає з переліку об'єктів екологічної експертизи інвестиційні проекти, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств (пункт 8 розділу V «Прикінцеві положення» щодо нової редакції статті 14 Закону України «Про екологічну експертизу»).
Новий закон замість проведення державної екологічної експертизи передбачає здійснення державної експертизи в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури. Отже, виникне ситуація, коли Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України самостійно встановлюватиме для себе правила, змушуватиме всіх дотримуватися цих правил і саме себе контролюватиме, адже навіть процедуру громадського обговорення перетворено на фарс. А громадські слухання як форма обговорення проектів містобудівної документації та місцевих правил забудови вилучаються із Закону України «Про планування і забудову територій».
Серйозну занепокоєність викликають зміни до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Зокрема, із статті 40 вилучаються як об'єкти екологічної експертизи техніко-економічне обґрунтування і проекти будівництва, реконструкції, зняття з експлуатації ядерних об'єктів. Такі законодавчі новації можуть призвести до непередбачуваних техногенних катастроф. Екологів хвилює не міцність будівлі або будівельних матеріалів, а питання про те, які негативні впливи на навколишнє середовище можуть спричинити як наслідки будівельних робіт, так і сам об'єкт будівництва. Так, наприклад, з погляду Укрінвестекспертизи атомні станції повністю відповідають будівельним нормам, а екологів хвилює – куди подіти небезпечні ядерні відходи.
Наскільки нам відомо, офіційний висновок щодо відповідності Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» acquis ЄС не був підготовлений. Відсутність такого висновку і відповідно відсутність врахування його результатів у процесі розроблення нового закону суперечить вимогам Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу і загрожує погіршенням співпраці з ЄС внаслідок невиконання Україною екологічних пріоритетів ПДА в 2010 році.
Громадські екологічні організації України неоднаразово висловлювали своє занепокоєння з приводу цього законопроекту на етапі його підготовки Мінрегіонбудом, надсилали лист Прем'єр-міністру України М. Я. Азарову з проханням зняти з розгляду Кабінету Міністрів України вказаний законопроект. Екологічна громадськість зверталася до керівництва Верховної Ради України, комітетів та деяких народних депутатів на всіх етапах його опрацювання стосовно неприпустимості прийняття цього законопроекту в поданій редакції. Втім, голос громадськості не був почутий і громадська позиція не була врахована. Більше того, народні депутати України, що підтримали цей законопроект, проігнорували думку Науково-експертного та юридичного управлінь Апарату Верховної Ради України.