Вівторок 22 жовт. 2019
Пріоритети національної стратегії збалансованого (сталого) розвитку України: погляд НУО

Редактори: Марушевський Г.Б. (Національний екологічний центр України), 

Павличенко П.Г. (Регіональний екологічний центр РЕЦ-Київ), 

Тимочко Т.В. (Всеукраїнська екологічна ліга)

Документ підготовлено групою незалежних громадських експертів і схвалено рішенням 3-ї Всеукраїнської конференції екологічної громадськості (29 листопада – 1 грудня 2002 р., м. Київ)

Вступ

На конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, червень 1992 р.) було прийнято документ "Порядок денний на XXI століття", який і на сьогодні є узгодженою програмою дій для досягнення взаємозв'язку економічної, соціальної та екологічної складових розвитку. У цьому документі зазначено, що урядам слід прийняти національну стратегію збалансованого розвитку і що важливим аспектом загального планування для досягнення збалансованого розвитку є формування національного консенсусу щодо політики і програм, зокрема щодо національних планів дій. Національна стратегія повинна ґрунтуватися на ретельній оцінці нинішньої ситуації.
Через 5 років на 19-й Спеціальній Генеральної асамблеї ООН (Ріо+5, червень 1997 р.), відзначалося, що брати участь у розробці і впровадженні стратегії збалансованого розвитку повинні усі сектори суспільства. Ця сесія зобов'язала усі країни сформулювати і розробити до 2002 р. національні стратегії збалансованого розвитку, що відображають внесок і обов'язки усіх зацікавлених сторін.
На жаль, через 10 років після Ріо Україна не спромоглася підготувати національну стратегію збалансованого розвитку, хоча й були зроблені певні кроки у цьому напрямі. Так, у грудні 1997 р. було створено Національну комісію сталого розвитку при Кабінеті Міністрів України. У 2000 р. Мінекоресурсів України спільно з іншими органами виконавчої влади розробило проект "Концепції сталого розвитку України". Утім, ця концепція критикувалася громадськими екологічними організаціями і не була прийнята Верховною Радою України. Критика з боку громадськості значною мірою була пов'язана з тим, що головний акцент в концепції було зроблено на економічному розвитку, а не на гармонійному поєднанні трьох складових збалансованого розвитку. До того ж цей документ розроблявся без участі НУО. Для того, щоб відобразити позицію НУО щодо шляхів подолання головних проблем України в економічній, соціальній та екологічній сферах, виникла потреба визначити пріоритети національної стратегії збалансованого розвитку, сформувати образ майбутнього України з погляду громадськості.
Мета документу полягає у викладенні позиції НУО щодо загальних пріоритетів збалансованого розвитку, які б дозволили конкретизувати для України положення міжнародних документів зі збалансованого розвитку, подолати причини дестабілізаційних процесів і створити передумови для збалансованого розвитку України.
Загалом стратегія переходу до збалансованого розвитку має ґрунтуватися на аналізі тих дисбалансів, які існують в економічній, соціальній та екологічній сферах і на подальшому визначенні шляхів подолання цих дисбалансів у напрямі досягнення збалансованого розвитку. Загальні принципи Ріо слід перетворити у послідовність конкретних управлінських кроків, які б дозволили виправити існуючі дисбаланси. Просте декларування і повторення в національних документах принципів Ріо не дасть бажаних результатів. Тільки усунення дисбалансів в екологічній, економічній і, як наслідок, соціальній сферах може закласти підґрунтя для збалансованого розвитку України, відновлення якості довкілля і збереження біорізноманіття.

Читайте повний текст у файлі *.pdf