П'ятниця 25 вер. 2020
Екологічна катастрофа на Донбасі, через затоплення шахт на непідконтрольних територіях

Шахтні води2Всеукраїнська екологічна ліги стурбована серйозністю екологічних проблем Донбасу, зумовлених надмірним техногенним навантаженням. Особливої уваги потребують території, де проводяться військові дії. Надзвичайну загрозу сьогодні становить процес підняття рівня шахтних вод і затоплення шахт на окупованій території, внаслідок особливостей геологічної будови та рельєфу місцевості, стікають і затоплюють шахти на підконтрольній Україні території.

На території Донецької області багато років поспіль спостерігається найвище техногенне навантаження у всій Європі, що обумовило значні зміни екологічного характеру. Тривалий термін видобутку вугілля (понад 150 років), великі площі порушення рівноваги надр, об’ємів видобутку і витоків вибухонебезпечного метану створили нестійку техногенно-геологічну систему.

Закриття шахт1Зумисне, некероване закриття великої кількості шахт на окупованій території призведе до непередбачуваних наслідків для довкілля, зокрема, через припинення відкачування шахтних вод відбувається підтоплення і затоплення великих площ прилеглих міст і селищ. Запустяться процеси екологічно небезпечних змін складових довкілля: ландшафтів, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, біорізноманіття, геологічних та геохімічних порушень рівноваги порід та деформації поверхні.

На початок воєнної агресії видобуто до 14 млрд т вугілля і порід, об’єм створених гірничих виробок перевищив 9 млрд м3, а загальна площа фрагментовано порушеної території сягнула 15 тис. км2. Шахтний комплекс Донбасу є стабільним джерелом викидів до 6 млрд м3/рік вибухонебезпечних і токсичних газів (метан, радон та ін.), шляхи міграції яких суттєво змінюються під час військових впливів на режим водовідливу та вентиляції шахт. Український Донбас може стати регіоном без власних запасів чистої питної води. Під загрозою відселення знаходяться люди із семи міст Донецької і Луганської областей. Шахтні води можуть вийти на рівень мінус 20 метрів, що означає підтоплення будинків і забруднення власних джерел питної води. Канал Сіверський Донець – Донбас через лінію фронту несе питну воду для всього регіону. Русло каналу багато разів пробивали артилерійські обстріли, воно негерметичне, і за останні роки його не ремонтували. Найбільші просторово-часові екологічні небезпеки варто пов’язувати із суцільним порушенням гірничими виробками вугленосних порід і розвинутих у них водотривів, які екранували витоки солоних глибинних вод разом з вибухонебезпечними та токсичними газами.

Шахтні води4Головною загрозою для регіону є втрата усіх запасів підземних вод, придатних для питного водопостачання. Вже сьогодні шахтні води, рівень яких постійно піднімається, підтоплюють полігони з промисловими та побутовими відходами, хвостосховища та шламонакопичувачі, терикони, житлову забудову. Наслідком некерованого затоплення шахт буде підтоплення і затоплення великих площ, забруднення підземних і поверхневих водозаборів мінералізованими шахтними водами, додаткові просідання і деформації поверхні, розвиток техногенних землетрусів, а внаслідок цього – руйнування нафтогазопроводів, ділянки магістрального аміакопроводу Тольятті–Одесса (з тиском 80 атмосфер), що примикає до Горловського хімзаводу, магістральних і місцевих ліній електропередач та інших об’єктів критичної інфраструктури. Значна загроза для безпеки життєдіяльності може бути пов’язана з новими шляхами міграції вибухонебезпечного метану із шахт, що затоплюються, в межах міст, селищ, проммайданчиків та загалом промислово-міських агломерацій Донбасу. В цілому це створює загальнонаціональну загрозу формування в Донбасі непридатних для безпечного проживання та збалансованого розвитку територій. Це формує поняття «екологічних біженців з Донбасу та прилеглих територій» і виникнення масштабних соціальних напруг в суспільстві.

Водночас, під вуглепромисловими районами, у яких досі проводиться видобуток вугілля, внаслідок інтенсивного дренування сформувались своєрідні зневоднені зони площею у тисячі квадратних кілометрів і завглибшки до 50 метрів. Було осушено ґрунтовий водоносний комплекс, що призвело до пересихання сотень колодязів, свердловин, а також природних джерел, водотоків у балках та річках. Це стало причиною дефіциту води на більшій частині басейнів річок Лугані, Кринки, Булавінки. Наслідком цих процесів може стати опустелення значних територій.

Закриття шахт2Необхідно врахувати загрози, пов’язані з російською окупацією і обстрілами частини території Луганської та Донецької областей. Більшість шахт залишилися на окупованій території, яка топографічно вища, ніж підконтрольна Україні, тому весь обсяг шахтних вод переміщується в шахти Торецька, Селідового та Золотого. Хімічний склад підземних вод не відповідає стандартам якості. 70% населених пунктів розташовані над шахтними ви­робками і найближчій перспективі їм загрожує підтоплення та проблеми з якісним водопостачанням.

Забруднення підземних та поверхневих водозаборів мінералізованими шахтними водами набуло загрозливих масштабів. Разом з шахтними водами у водойми можуть потрапити розчинені мінеральні та органічні домішки та завислі речовини. Якісний склад шахтних вод різноманітний і суттєво змінюється по вугільних басейнах, родовищах і районах. Їхнє потрапляння в гідрологічну мережу викликає замулювання, засолення і закислення водойм і водотоків, порушуючи тим самим екологічну рівновагу у вугільних регіонах. Мінеральні домішки, це піщані та глинисті частки, мінеральні включення вугілля, інертний пил, розчинені солі, луги і кислоти. Органічні забруднення, частинки чистого вугілля, мінеральні масла і інші нафтопродукти, які використовуються для змащення гірських машин і механізмів, продукти життєдіяльності живих організмів, розкладання деревини і ін., мікробіологічне забруднення.

Мінералізація шахтних вод складає 2500–4500 мг/дм3 (ГДКсухий залишок = 1000 мг/дм3).

Органічні забруднення – побічні продукти видобутку вугілля, нафтопродукти, які використовуються для змащення гірських машин і механізмів, продукти життєдіяльності живих організмів, розкладання деревини і ін., мікробіологічне забруднення.

У шахтах швидко накопичуються ґрунтові води. За нормальних умов їх відкачують, очищають та скидають у річку. Проте, у зв'язку з ситуацією, на шахті "Золоте" кількість води, що прибуває, значно збільшилася. Потужностей для відкачки та очистки не вистачає. У результаті неочищені води можуть потрапляти в поверхневі. Більше того, через підтоплення метан не відкачується нагору та накопичується у пустотах. Це підвищує вірогідність вибухів. Небезпека полягає ще й у енергопостачанні, є ймовірність, що воно може зникнути в результаті обстрілу. Якщо це станеться то насоси перестануть відкачувати шахтні води і почнеться почергове затоплення шахт.

Шахтні води3Окрім порушення гідрологічного, значно змінюється гідрохімічний режим річок. В таких річках, як Лугань та Велика Кам’янка мінералізація води перевищує норму понад удвічі й становить 2,2–2,6 г/дм3 . Окрім розчинних хімічних сполук, із шахтними водами у річки потрапляє й велика кількість зважених твердих частинок (від 20 до 70 г/дм3 ), що призводить до замулювання русел (Казенний Торець, Кальміус, Кринка) та створює додаткову необхідність їхнього очищення та спрямлення.

У зв’язку із зупинкою багатьох підприємств через російську військову агресію на Сході України особливої актуальності набувають питання дослідження та аналізу еколого-техногенних загроз, оцінки потенційних ризиків, прогнозування можливих сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій із застосуванням сучасних наукових підходів.

Найбільші екологічні ризики у просторі і часі будуть пов’язані із суцільним порушенням гірничими виробками вугленосних порід та розвинутих в них водотривів, які екранували витоки солоних шахтних глибинних вод. Міграція вибухонебезпечного метану та інших токсичних газів із затоплених шахт в межах міст, селищ, промислових майданчиків може створити загрозливу ситуацію у регіоні.

Серед величезної кількості проблем, що виникають внаслідок підтоплення територій шахтними водами, найактуальнішими є такі:

  • порушення екосистем та особливо цінних природоохоронних територій, зокрема, природно-заповідного фонду;
  • втрати зелених насаджень та лісових масивів;
  • руйнування промислових, екологічно небезпечних об'єктів (полігони ТПВ, несанкціоновані сміттєзвалища);
  • погіршення санітарно-гігієнічних показників джерел питної води,
  • руйнування та забруднення ґрунтів;
  • зменшення сільськогосподарських територій і, як наслідок, зменшення природних територій через перетворення їх на нові сільськогосподарські.

Гострою проблемою є водовідливи і вентиляційні системи шахт, пошкоджені унаслідок воєнних дій. Такі ушкодження спричинюють підтоплення міст і селищ, забруднюють поверхневі води, впливають на постачання питної води. Крім того, актуальною проблемою є горіння шахтних територій, під час якого відбувається значне забруднення атмосферного повітря.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги наголошують на терміновій необхідності прийняття управлінських рішень та профілактичних дій для вирішення проблем затоплення, внаслідок чого десятки тисяч людей Донецької області можуть втратити можливість проживати у екологічно безпечному для життя і здоров’я середовищі. ВЕЛ наголошує на необхідності запровадження таких першочергових заходів:

- провести комплексне науково-практичне дослідження еколого-техногенного стану території Донецької та Луганської областей;

- врахувати екологічну складову при формуванні нової державної програми реструктуризації та відновлення Донбасу, а також у Стратегіях розвитку Донецької та Луганської областей до 2027 року;

- виступити з ініціативою на міжнародному рівні щодо виключення збройних впливів на системи водопостачання, шахтний водовідлив та небезпечні об’єкти;

- розробити план практичних заходів щодо утримання шахтних вод на безпечних рівнях для захисту від негативного впливу на водоносні горизонти;

- запровадити систему моніторингу стану геологічного середовища та підземних вод в районі шахтних виробок з використанням дистанційних методів та математичного моделювання.

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи