Конвенція зі збереження антарктичних морських живих ресурсів є частиною системи Договору про Антарктику.

Під морськими живими ресурсами у Конвенції мають на увазі популяції плавникових риб, молюсків, ракоподібних та інших видів живих організмів.

Мета Конвенції – збереження морської екосистеми Антарктики.

Завдання прийнятого документа – запобігати будь-яким діям, що завдають істотної шкоди антарктичній фауні та становлять загрозу існуючим популяціям.

Ухваленню Конвенції сприяло  занепокоєння про те, що збільшення вилову криля в Південному океані може мати серйозний вплив на популяцію інших морських живих організмів, залежних від криля трофічними зв’язками.

У Конвенції зазначено, що будь-який промисел і пов’язана з ним діяльність у районі на південь від 60-ї паралелі південної широти мають відповідати таким принципам:

• запобігання скороченню чисельності популяцій до рівнів, нижче за які не забезпечується їхнє стійке самовідновлення;

• відновлення виснажених популяцій;

• зведення до мінімуму небезпеки змін в морській екосистемі, щоб забезпечити збереження морських живих ресурсів Антарктики.

На основі норм Конвенції створено Комісію зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, до завдань якої входить збирання інформації про використання ресурсів Антарктики і координація відповідної діяльності держав-учасників. Місцем перебування комісії є австралійське місто Хобарт.

Україна ратифікувала конвенцію в 1994 році.