Четвер 26 лист. 2020
16 листопада 1972 року – Підписання Конвенції про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини (Конвенція про Всесвітню спадщину) (Париж, Франція)

Світова спадщина ЮНЕСКО12Конвенція була прийнята на XVII сесії ЮНЕСКО в Парижі (Франція). На середину 2014 року Конвенцію вже ратифікували 191 держава-учасниця, в тому числі й Україна. Тільки Ліхтенштейн, Науру, Сомалі, Південний Судан, Східний Тимор та Тувалу не є учасниками Конвенції. У 2017 році Ізраїль та США заявили про вихід з організації.

У Конвенції наголошується, що пошкодження або зникнення будь-яких зразків культурних надбань або природного середовища є збідненням спадщини всіх народів світу. На основі положень Конвенції утворено Комітет всесвітньої спадщини, який за зверненнями держав складає, поновлює й публікує Список всесвітньої спадщини та Список всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою. Внесення пам’ятки до одного з цих списків є підставою для надання їй скоординованої міжнародної допомоги.

Світова спадщина ЮНЕСКО4Станом на 2017 рік у списку Світової спадщини знаходиться 1073 об’єкти (зокрема 832 культурних, 206 природних і 35 змішаних) з 167 країн.

У сфері культури Україна тісно співпрацює із Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у рамках Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 року, яку ратифіковано Указом Президії Верховної Ради № 6673-XI (6673-11) від 4 жовтня 1988 року.

До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входять сім українських культурних та природних пам’яток:

Світова спадщина ЮНЕСКО9- «Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра» (внесено у 1990 р.);

- Ансамбль історичного центру м.Львів (1998 р.);

Світова спадщина ЮНЕСКО10- транскордонний об’єкт науково-культурної спадщини «Дуга Струве» (геодезичні пункти Баранівка (село Баранівка, Хмельницька обл.), Катеринівка (с. Катеринівка, Хмельницька обл.), Старонекрасівка (с. Стара Некрасівка, Одеська обл.), Фельштин (с. Гвардійське, Хмельницька обл.), 2007 р.) об’єднує 10 країн: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Норвегія, Росія, Фінляндія, Швеція та Україна;

- Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів (нині будинок Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, 2011 р.);

Світова спадщина ЮНЕСКО1

- Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі (спільна українсько-польська номінація, 2013 р.);

Світова спадщина ЮНЕСКО5- Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора (2013 р.);

- об’єкт природної спадщини «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». Об’єкт «Букові праліси Карпат» був внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як спільна українсько-словацька транскордонна номінація у 2007 році. У 2011 році 35-а сесія Комітету всесвітньої спадщини прийняла рішення, за підтримки України та Словаччини, про приєднання до зазначеного об’єкту німецької номінації «Древні букові ліси Німеччини». Світова спадщина ЮНЕСКО11Внаслідок розширення транскордонний об’єкт України, Словаччини та Німеччини отримав назву «Букові праліси Карпат та старовинні букові ліси Німеччини». У липні 2017 року, в ході роботи 41-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини було ухвалено рішення щодо розширення об’єкту і зміни назви на «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». Нині його державами-учасницями є 12 європейських країн: Албанія, Австрія, Бельгія, Болгарія, Іспанія, Італія, Німеччина, Румунія, Словаччина, Словенія, Хорватія та Україна. У січні 2020 року, за згодою країн-учасниць об’єкту, Боснія і Герцеговина, Італія, Північна Македонія, Польща, Сербія, Словаччина, Франція, Чехія, Чорногорія та Швейцарія подали до Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО досьє на розширення об’єкту «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи».

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи