Понеділок 20 січ. 2020
Громадські слухання стосовно обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності норкової ферми ТОВ «Профуна»

1561920445 157bc29b095dd6ea73063212cc537cbe l10 жовтня 2019 року у селі Сінгури на Житомирщині відбулися громадські слухання стосовно обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності норкової ферми ТОВ «Профуна». На громадські слухання прийшло близько 140 мешканців цього села та сусіднього села Пряжів. У роботі слухань взяли участь експерти Всеукраїнської екологічної ліги.

Всеукраїнська екологічна ліга кілька років поспіль активно захищає інтереси громади в с. Сінгури Житомирського району Житомирської області щодо порушень у діяльності норкової ферми ТОВ «Профуна».

Основний вид діяльності ТОВ «Профуна» – розведення хутрових тварин (норки) КВЕД 01.49. Власник – нідерландський бізнесмен Ніко Ван Далфсен у 2018 році розширив норкову ферму в с. Сінгури, порушуючи законодавство України. Добудовано 5 споруд (шедів) для 5000 тварин без проходження процедури Оцінки впливу на довкілля. У зв’язку з цим проти ТОВ «Профуна» порушено кримінальне впровадження за статтею 236 Кримінального кодексу України «Порушення правил екологічної безпеки».

В ЄС діяльність промислових фермерських господарств регулюється положеннями Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди щодо комплексного запобігання і контролю забруднень.

В Україні тваринництво (тваринницькі комплекси продуктивністю більше 5000 голів і птахофабрики) згідно Постанови Кабінету Міністрів України від  27  липня  1995 р. № 554 відносяться до видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги визначили основні екологічні ризики від діяльності підприємств промислового тваринництва:

- великі звіроферми – об'єкти підвищеної екологічної небезпеки;

- негуманні та неналежнi умови утримання тварин: тісні клітки, неприродне середовище (умови життя тварин не відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям), скорочена тривалість життя;

- жорстокий забій: умертвіння електричним струмом, труїння чадним газом;

- нормативами, що ґрунтуються на кількості поголів’я, не визначається максимальна його кількість, яку дозволено утримувати на фермі одночасно;

- послід норок в Україні викидається на найближчі поля. Гній, послід, сеча потрапляючи у ґрунт призводять до забруднення ґрунтових вод та зумовлюють евтрофікацію («цвітіння») водойм, що знижує рівень кисню й призводить до замору риби;

- окрім газів, що виділяються з посліду хутрових тварин, забруднення повітря відбувається під час спалювання їх трупів – оксиди карбону, оксиди нітрогену, діоксид сульфуру, хлорна кислота, леткі органічні сполуки, зважені частинки та важкі метали;

- залежність від екстенсивного сільського господарства, що передбачає використання значної кількості штучних добрив, які суттєво забруднюють повітря, ґрунти і воду;

- знищення родючих ґрунтів у результаті будівництва, або зниження їх родючості (гній, послід, сеча);

- за внесення високих доз гною в ґрунт відбувається їх зафосфачування та забруднення важкими металами;

- ризик для здоров'я людей: мікробогенне забруднення довкілля (зачасту резистентними до антибіотиків мiкроорганiзмами), сенсибілізуючий вплив та кумулятивний ефект;

- зниження туристичної привабливості та рекреаційного потенціалу територій.

8c5f0ceb5e77e23c32c2789253e0f420Депутати місцевих рад спільно з ініціативною групою мешканців с. Сінгури Житомирської області, де функціонує норкова ферма, здійснили експертизу води гідрологічного об’єкту, в ході якої виявлено присутність ДДТ (протокол № 4, від 14.08.2019 ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України») та значне перевищення за бактеріологічними показниками (індекси ЛКП, E.coli, ентерококу).

Фахівці Всеукраїнської екологічної ліги проаналізувавши звіт з оцінки впливу на довкілля звіроферми (розведення норок) ТОВ "Профуна" під час громадських слухань усно, із внесенням до протоколу громадських слухань подали зауваження  стосовно звіту з оцінки впливу на довкілля планованої дяільності:

- за відсутності обґрунтування екологічної безпеки, планована діяльність передбачає будівництво ще 7-ми шедів, за наявності 16-ти;

- відсутня інформація щодо подальшого використання та утилізації тушок тварин;

- неврахування та ігнорування негативної думки жителів села Сінгури;

- закритість ТОВ "Профуна" щодо своїх планів та основної документації;

- відсутні відомості щодо запланованих заходів з раціонального використання водних ресурсів та характеристики господарсько-побутових та дощових стоків;

- відсутній аналіз впливу планованої господарської діяльності на гідрологічні і гідрогеологічні параметри водних об’єктів. У матеріалах звіту не визначені  склад та властивості пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин і фільтраційних витоків, які можуть надходити у водне середовище за здійснення планованої діяльності у тому числі можливого погіршення стану вод і деградації угрупувань водних організмів;

- не вказано заходи щодо попередження та захисту від потрапляння фекальних відходів в ґрунт і ґрунтові води, а також розливання гнойових мас по поверхні землі;

- відсутні відомості щодо утилізації гноївки;

- не представлено проекти реконструкції, очисних споруд, локальних джерел водопостачання;

- відсутні дані щодо припинення діяльності звіроферми, натомість вказується про її перепрофілювання під  птахоферму з виробництва яєць (стор. 159);

- подаються неузгоджені цифри щодо кількості поголів’я молодняка, зокрема, на стор. 18 вказано, що планована діяльність передбачає 9500 самок та 70500 молодняка, водночас, на стор. 24 – 9500 самок та 66500 молодняка, що в подальшому дасть можливість маніпулювати чисельністю поголів’я;

- розміри санітарно-захисних зон є занадто малими для звіроферми, зважаючи на річний оборот норок.

- з боку сельбищної території відсутня смуга зелених насаджень, яка повинна бути не менше 30 м, відповідно до ДБН Б.2.4-4-97 Планування та забудова сільських поселень. Планування і забудова малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств;

- аналіз розрахунків розсіювання забруднюючих речовин (з урахуванням фонових концентрацій) у повітрі найближчої житлової забудови свідчить, що очікувана приземна концентрація метилмеркаптану становить 0,000054 мг/м3 (стор. 139), зауважимо, що ГДК в повітрі населених пунктів – 0,00001 мг/м3;

- не враховано «ймовірнісний підхід», а саме можливість сукупного впливу забруднюючих речовин, залежно від їх адитивності. Такий підхід виключає використання фіксованих величин ГДК, замінюючи їх спеціальними дослідженнями ризиків, що є більш обґрунтованим і інформативним.

- відсутня інформація щодо перенесення полютантів від джерел забруднення звіроферми у напрямку селищних територій сіл Пряжів та Сінгури (згідно рози вітрів, переважаючими напрямками вітру на території розташування звіроферми є західний (18,9 % упродовж року) північно-західний (17,6 %), південно-східний (13,5 %)  та південний (12,8 %));

- соціальний ризик розраховано для Житомирської області загалом, що не відображає реальний показник для мешканців сіл Сінгури та Пряжево;

- наголошуємо на некомпетентності розробників звіту щодо поняття «органолептична оцінка», оскільки воно не передбачає візуального обстеження території, як вказано у звіті (стор. 154);

- на території звіроферми функціонують неорганізовані джерела забруднення, які несуть потенційну небезпеку для довкілля, зокрема:

- 11 шедів – відбувається викид аміаку, сірководню, фенолу, альдегіду пропіонового, капронової кислоти, метилмеркаптану, диметилсульфіду, діметиламіну, речовин у вигляді суспендованих твердих часток недиференційованих за складом, діоксиду вуглецю;

- два гноєсховища (стор. 60),  розміром – 25 м х 8 м, кожне. Кількість тварин – 9500 гол. умовних самок, 70500 гол. молодняку всього 80000, тобто 40000 гол. на одне гноєсховище. Режим роботи джерела – 8760 год./рік. Відбуваються викиди метану (парниковий газ). З півночі межує з землями загального користування, що належать до Сінгурівської сільської ради, з півдня, заходу та сходу – землі приватної власності;

Всеукраїнська екологічна ліга захищає і надалі буде захищати інтереси громади та екологічно цінні природні комплекси України від провадження подібної промислової діяльності, яка є порушенням прав на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Ми наголошуємо на дотриманні екологічних, санітарних, епідеміологічних та будівельних норм і стандартів у роботі звіроферм України та мінімізації впливу на довкілля та здоров’я жителів.

Новий ресурс

sd4ua

Актуально!

Снимок

Перспективи відновлення Сходу України на засадах  збалансованого розвитку

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи