Понеділок 18 лист. 2019
Громадські слухання стосовно обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності норкової ферми ТОВ «Профуна»

1561920445 157bc29b095dd6ea73063212cc537cbe l10 жовтня 2019 року у селі Сінгури на Житомирщині відбулися громадські слухання стосовно обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності норкової ферми ТОВ «Профуна». На громадські слухання прийшло близько 140 мешканців цього села та сусіднього села Пряжів. У роботі слухань взяли участь експерти Всеукраїнської екологічної ліги.

Всеукраїнська екологічна ліга кілька років поспіль активно захищає інтереси громади в с. Сінгури Житомирського району Житомирської області щодо порушень у діяльності норкової ферми ТОВ «Профуна».

Основний вид діяльності ТОВ «Профуна» – розведення хутрових тварин (норки) КВЕД 01.49. Власник – нідерландський бізнесмен Ніко Ван Далфсен у 2018 році розширив норкову ферму в с. Сінгури, порушуючи законодавство України. Добудовано 5 споруд (шедів) для 5000 тварин без проходження процедури Оцінки впливу на довкілля. У зв’язку з цим проти ТОВ «Профуна» порушено кримінальне впровадження за статтею 236 Кримінального кодексу України «Порушення правил екологічної безпеки».

В ЄС діяльність промислових фермерських господарств регулюється положеннями Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди щодо комплексного запобігання і контролю забруднень.

12345В Україні тваринництво (тваринницькі комплекси продуктивністю більше 5000 голів і птахофабрики) згідно Постанови Кабінету Міністрів України від  27  липня  1995 р. № 554 відносяться до видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги визначили основні екологічні ризики від діяльності підприємств промислового тваринництва:

- великі звіроферми – об'єкти підвищеної екологічної небезпеки;

- негуманні та неналежнi умови утримання тварин: тісні клітки, неприродне середовище (умови життя тварин не відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям), скорочена тривалість життя;

- жорстокий забій: умертвіння електричним струмом, труїння чадним газом;

- нормативами, що ґрунтуються на кількості поголів’я, не визначається максимальна його кількість, яку дозволено утримувати на фермі одночасно;

- послід норок в Україні викидається на найближчі поля. Гній, послід, сеча потрапляючи у ґрунт призводять до забруднення ґрунтових вод та зумовлюють евтрофікацію («цвітіння») водойм, що знижує рівень кисню й призводить до замору риби;

- окрім газів, що виділяються з посліду хутрових тварин, забруднення повітря відбувається під час спалювання їх трупів – оксиди карбону, оксиди нітрогену, діоксид сульфуру, хлорна кислота, леткі органічні сполуки, зважені частинки та важкі метали;

- залежність від екстенсивного сільського господарства, що передбачає використання значної кількості штучних добрив, які суттєво забруднюють повітря, ґрунти і воду;

- знищення родючих ґрунтів у результаті будівництва, або зниження їх родючості (гній, послід, сеча);

- за внесення високих доз гною в ґрунт відбувається їх зафосфачування та забруднення важкими металами;

- ризик для здоров'я людей: мікробогенне забруднення довкілля (зачасту резистентними до антибіотиків мiкроорганiзмами), сенсибілізуючий вплив та кумулятивний ефект;

- зниження туристичної привабливості та рекреаційного потенціалу територій.

8c5f0ceb5e77e23c32c2789253e0f420Депутати місцевих рад спільно з ініціативною групою мешканців с. Сінгури Житомирської області, де функціонує норкова ферма, здійснили експертизу води гідрологічного об’єкту, в ході якої виявлено присутність ДДТ (протокол № 4, від 14.08.2019 ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України») та значне перевищення за бактеріологічними показниками (індекси ЛКП, E.coli, ентерококу).

Фахівці Всеукраїнської екологічної ліги проаналізувавши звіт з оцінки впливу на довкілля звіроферми (розведення норок) ТОВ "Профуна" під час громадських слухань усно, із внесенням до протоколу громадських слухань подали зауваження  стосовно звіту з оцінки впливу на довкілля планованої дяільності:

- за відсутності обґрунтування екологічної безпеки, планована діяльність передбачає будівництво ще 7-ми шедів, за наявності 16-ти;

- відсутня інформація щодо подальшого використання та утилізації тушок тварин;

- неврахування та ігнорування негативної думки жителів села Сінгури;

- закритість ТОВ "Профуна" щодо своїх планів та основної документації;

- відсутні відомості щодо запланованих заходів з раціонального використання водних ресурсів та характеристики господарсько-побутових та дощових стоків;

- відсутній аналіз впливу планованої господарської діяльності на гідрологічні і гідрогеологічні параметри водних об’єктів. У матеріалах звіту не визначені  склад та властивості пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин і фільтраційних витоків, які можуть надходити у водне середовище за здійснення планованої діяльності у тому числі можливого погіршення стану вод і деградації угрупувань водних організмів;

- не вказано заходи щодо попередження та захисту від потрапляння фекальних відходів в ґрунт і ґрунтові води, а також розливання гнойових мас по поверхні землі;

- відсутні відомості щодо утилізації гноївки;

- не представлено проекти реконструкції, очисних споруд, локальних джерел водопостачання;

- відсутні дані щодо припинення діяльності звіроферми, натомість вказується про її перепрофілювання під  птахоферму з виробництва яєць (стор. 159);

- подаються неузгоджені цифри щодо кількості поголів’я молодняка, зокрема, на стор. 18 вказано, що планована діяльність передбачає 9500 самок та 70500 молодняка, водночас, на стор. 24 – 9500 самок та 66500 молодняка, що в подальшому дасть можливість маніпулювати чисельністю поголів’я;

- розміри санітарно-захисних зон є занадто малими для звіроферми, зважаючи на річний оборот норок.

- з боку сельбищної території відсутня смуга зелених насаджень, яка повинна бути не менше 30 м, відповідно до ДБН Б.2.4-4-97 Планування та забудова сільських поселень. Планування і забудова малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств;

- аналіз розрахунків розсіювання забруднюючих речовин (з урахуванням фонових концентрацій) у повітрі найближчої житлової забудови свідчить, що очікувана приземна концентрація метилмеркаптану становить 0,000054 мг/м3 (стор. 139), зауважимо, що ГДК в повітрі населених пунктів – 0,00001 мг/м3;

- не враховано «ймовірнісний підхід», а саме можливість сукупного впливу забруднюючих речовин, залежно від їх адитивності. Такий підхід виключає використання фіксованих величин ГДК, замінюючи їх спеціальними дослідженнями ризиків, що є більш обґрунтованим і інформативним.

- відсутня інформація щодо перенесення полютантів від джерел забруднення звіроферми у напрямку селищних територій сіл Пряжів та Сінгури (згідно рози вітрів, переважаючими напрямками вітру на території розташування звіроферми є західний (18,9 % упродовж року) північно-західний (17,6 %), південно-східний (13,5 %)  та південний (12,8 %));

- соціальний ризик розраховано для Житомирської області загалом, що не відображає реальний показник для мешканців сіл Сінгури та Пряжево;

- наголошуємо на некомпетентності розробників звіту щодо поняття «органолептична оцінка», оскільки воно не передбачає візуального обстеження території, як вказано у звіті (стор. 154);

- на території звіроферми функціонують неорганізовані джерела забруднення, які несуть потенційну небезпеку для довкілля, зокрема:

- 11 шедів – відбувається викид аміаку, сірководню, фенолу, альдегіду пропіонового, капронової кислоти, метилмеркаптану, диметилсульфіду, діметиламіну, речовин у вигляді суспендованих твердих часток недиференційованих за складом, діоксиду вуглецю;

- два гноєсховища (стор. 60),  розміром – 25 м х 8 м, кожне. Кількість тварин – 9500 гол. умовних самок, 70500 гол. молодняку всього 80000, тобто 40000 гол. на одне гноєсховище. Режим роботи джерела – 8760 год./рік. Відбуваються викиди метану (парниковий газ). З півночі межує з землями загального користування, що належать до Сінгурівської сільської ради, з півдня, заходу та сходу – землі приватної власності;

Всеукраїнська екологічна ліга захищає і надалі буде захищати інтереси громади та екологічно цінні природні комплекси України від провадження подібної промислової діяльності, яка є порушенням прав на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Ми наголошуємо на дотриманні екологічних, санітарних, епідеміологічних та будівельних норм і стандартів у роботі звіроферм України та мінімізації впливу на довкілля та здоров’я жителів.