Вівторок 22 жовт. 2019
Схеми Міністерства екології по фіктивній утилізації небезпечних відходів вбивають природу та загрожують здоров’ю українців
28 вер. 2017

3 27.09 Херсон

Сьогодні, 28 вересня 2017 року, народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ з питань екологічної політики Олег Недава, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, директор департаменту екології та природних ресурсів Херсонської ОДА Юрій Попутько разом із представниками державної екологічної інспекції та журналістами відвідали одне з найбільших в Україні 2 27.09 Херсонмісць знаходження непридатних пестицидів поблизу селища Сонячне Білозерського району (Херсонська область, роз’їзд «Срочний», 504-й км).

4 27.09 Херсон1800 тонн отрути під відкритим небом у буртах та бетонних контейнерах, які зруйновані та протікають. Жахливий сморід, отруйні речовини дренують у водоносні горизонти. Про наслідки багаторічного зберігання під відкритим небом цих речовин можна лише здогадуватись з жахом і сумом.

1Місцеві жителі розповідають про високу смертність мешканців у досить молодому віці із прилеглих сіл.

Брутальними видаються дії міністра екології Семерака, який забирає ліцензії у реально діючих підприємств з утилізації небезпечних відходів та зупинив діяльність іноземних, які вивозили небезпечні відходи на утилізацію за межі України на заводи Європи. Натомість, міністр видає ліцензії неіснуючим кампаніям, які здійснюють утилізацію на папері. 

5 27.09 Херсон6 27.09 Херсон

Довідково.

Україна завжди була країною з розвинутим сільським господарством. Це передбачало централізоване постачання значних обсягів добрив та пестицидів в український аграрний сектор.

Більш 25 років серед пестицидів, які використовувались в Україні, перевага надавалась тим, що мали в своєму складі найбільш стійкі для довкілля компонента (наприклад, ДДТ та гама-гексан). Вони найбільш ефективно впливали на підвищення врожаїв, але в той же час були надзвичайно небезпечні для людини та навколишнього середовища. Сьогодні більшість пестицидів цього типу заборонені, та при сучасній техніці сівозміни потреба в хімікатах зменшилася. 

Пестициди (від лат. Pestis зараза, caedo  вбиваю) — це хімікати, які використовують в сільському господарстві для боротьби зі шкідниками (шкідливими або небажаними мікроорганізмами, рослинами і тваринами).


Заборонені пестициди, разом з непридатними до використання почали у великій кількості накопичуватись на складах. Ці отрутохімікати зберігаються по всій країні з середини 60-х років. Реальні обсяги накопичених пестицидів дуже важко підрахувати.

Непридатні або заборонені пестициди та інші отрутохімікати, які використовуються в сільському господарстві є небезпечними для здоров'я населення і загрожують довкіллю, перш за все тому, що умови їх зберігання, найчастіше, не відповідають існуючим стандартам. Незадовільні умови зберігання призводять до того, що токсичні пестициди потрапляють до навколишнього середовища, в тому числі до водних джерел і повітря, в результаті чого виникає ризик отруєння для людей і тварин.

Для захисту від цих небезпечних речовин потрібно вжити негайних заходів. Пестициди повинні зберігатися в спеціальних безпечних складських приміщеннях, де систематично проводиться екологічний контроль.

Майже всі пестициди біологічно активні та токсичні для людей і тварин. Різні групи пестицидів діють швидко та ефективно, однак при встановленні надмірних норм, вжиті людиною дози токсичних речовин можуть викликати паталогічні зміни в організмі.

Якщо люди отримують надмірні дози пестицидів, вони хворіють. Наслідки інтоксикації пестицидами дуже різняться, починаючи з запаморочення, лихоманки, двоїння в очах, конвульсій, утруднення дихання і закінчуючи захворюванням на рак та смертю.

Деякі пестициди  належать до групи, що складається з дванадцяти так званих стійких органічних забруднювачів. Для вирішення проблеми СОЗ у травні 2001 року в Стокгольмі була прийнята Конвенція про стійкі органічні забруднювачі (Стокгольмська Конвенція). Серед інших країн Конвенцію підписала і Україна.

Виконання Конвенції передбачає розробку плану дій та національної стратегії щодо зменшення або ліквідації СОЗ, а також сприяння, для досягнення цієї цілі, впровадженню найкращих наявних методів у сфері охорони довкілля.

Відповідно до Стокгольмської Конвенції СОЗ мають розглядатися як небезпечні відходи, отже їх треба збирати, транспортувати та зберігати на складах, дотримуючись правил захисту навколишнього середовища, чи, інакше кажучи, безпечно для довкілля. З часом СОЗ мають бути знищені або знешкоджені.

 Значна частина пестицидів зберігається у складських приміщеннях аграрних господарств, які не пристосовані для цих цілей. Такі склади являють собою пряму загрозу для довкілля, тварин та здоров'я людей через можливе проникнення токсичних речовин у ґрунтові води та наземні джерела, перенесення їх повітрям або в процесі діяльності людини.

Загроза не обмежується тим, що пестициди, складовані у неприйнятних умовах, попадають у навколишнє середовище. Часто трапляється, що змінюється власник складу (і не один раз), документація щодо складованих пестицидів зникає, після чого неможливо встановити які саме отрутохімікати зберігаються. Крім цього, довгострокове зберігання хімікатів може призвести до хімічних реакцій та утворення нових сполук з невідомими властивостями.

Найбільш розповсюдженою помилкою при роботі з пестицидами є те, що небезпека не сприймається серйозно, пестициди складують в місцях, де їх можуть знайти діти та свійські тварини. 

За офіційними даними, отрутохімікатів, непридатних для використання в сільському господарстві, в Україні налічується близько 22 тис. т. Проте, коли справа доходить до перезатарювання або вивезення з метою утилізації, виявляється, що пестицидів набагато більше, ніж зазначено в офіційних звітах. Точну кількість несанкціонованих звалищ не може назвати ніхто. Пестициди часто зберігають у неналежному стані, без охорони. Іншими словами – вони потрапляють спочатку в ґрунт, потім у продукти харчування і врешті-решт у наші організми, в яких і накопичуються. Отруйна спадщина радянських часів дісталася кожній українській області. 

Шкідливий вплив на здоров’я людини

Щороку в світі близько 25 мільйонів сільськогосподарських робітників отруюються пестицидами. Безпосередній вплив на людину проявляється в ураженні печінки та зміні її функцій, захворюванні центральної нервової, серцево-судинної та дихальної систем. Пестициди також негативно впливають на репродуктивну функцію людини.

Хлорорганічні пестициди порушують імунологічну реакцію, нормальний метаболізм клітин та пригнічують їхній ріст. Фосфорорганічні пестициди спричинюють дерматити. Ртутьвмісні препарати призводять до ракових захворювань стравоходу, печінки, молочних залоз.

Особливо небезпечними є пестициди, у яких закінчився термін дії.

Якщо у Вас є діти

У разі споживання продуктів із залишками пестицидів та забрудненої ними питної води в дитячому організмі відбуваються структурні зміни систем та окремих органів. Накопичення пестицидів в організмі призводить до появи різних захворювань, включаючи онкологічні.

Як пестициди шкодять довкіллю

Місця стихійних звалищ непридатних до використання пестицидів є джерелом локальних забруднень, оскільки без належного зберігання ці речовини просочуються у ґрунт та отруюють довкілля, а також призводять до хвороб та загибелі місцевих видів рослин і тварин.

Накопичення хлорорганічних пестицидів у яйцях птахів призводить до потоншення шкаралупи, розтріскування яєць та загибелі зародка.

Під час обробки полів пестицидами гинуть комахи-запилювачі, птахи та ссавці, багато з яких приносять користь фермерам (їжаки, хижі птахи, бджоли) або занесені до Червоної книги України (малий білолобий гусак, сірий та степовий журавлі, горностай та ін.).

Накопичення пестицидів у живих організмах

Однією з найнебезпечніших особливостей пестицидів є їхня здатність до накопичення в живих організмах та міграції трофічним ланцюгом – після надходження в  навколишнє середовище пестициди обов’язково потрапляють в людський організм.

Небайдужі громадяни, громадські організації та засоби масової інформації зацікавлені у відстеженні прогресу кожної області у вищеописаній діяльності і можуть відстоювати своє право отримувати інформацію щодо планів та дій.