Неділя 17 груд. 2017
Позиція Всеукраїнської екологічної ліги щодо планованого будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС
14 вер. 2017

01Активісти Всеукраїнської екологічної ліги з Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей докладають багато зусиль, намагаючись не допустити будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС.

06Депутати Івано-Франківської обласної державної адміністрації під час засідання 25 грудня 2015 р. ухвалили рішення про заборону погодження питання розміщення гідроелектростанцій вздовж Дністра та звернулись до Тернопільської й Чернівецької областей з проханням ухвалити аналогічні рішення. У зверненні надано рекомендації районним, міським, селищним і сільським радам, на територіях яких планується будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС, утриматись від погодження питання розміщення об’єктів та звернутися до служби Державної охорони природно-заповідного фонду України з проханням забезпечити додержання режиму охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду вздовж річки Дністер і на території Національного природного парку «Дністровський каньйон. Депутатами Тернопільської обласної ради  було прийняте рішення від 3 березня 2016 року про заборону будівництва каскаду гідроелектростанцій з водосховищами на верхньому Дністрі на території Тернопільської області.  

04Незважаючи на рішення Тернопільської та Івано-Франківської обласних рад про заборону будівництва каскаду ГЕС з водосховищами на території вказаних обласних рад, Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 13 липня 2016 року № 552-р схвалив Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, яка серед іншого передбачає будівництво каскаду гідроелектростанцій з шести ГЕС на річці Дністер у його верхній та середній течії на території Івано-Франківської, Чернівецької та Тернопільської областей.

Громада Чернівецької області також виступає проти будівництва каскаду ГЕС. Була створена електронна петиція до Чернівецької міської ради, де громадяни вимагають від Чернівецької обласної ради та інших уповноважених органів накласти мораторій на будівництво ГЕС на Дністрі, на проведення робіт з техніко-економічного обґрунтування щодо цього будівництва, розірвання домовленостей, скасування дозволів, що дають можливість ПАТ "Укргідроенерго" проводити роботи з розробки ТЕО і безпосередньо саме будівництво, скасування в програмі розвитку гідроенергетики до 2026 року будь-яких положень та пунктів, що стосуються будівництва каскаду 6-ти ГЕС на Верхньому Дністрі. Петиція набрала достатню кількість голосів, була розглянута Чернівецькою міською радою та вирішено схвалити та направити до Президента України, Кабінету Міністрів України,  Верховної Ради України та Чернівецької обласної ради про перегляд рішення щодо будівництва каскаду гідроелектростанцій на річці Дністер.

05Наслідками будівництва ГЕС, зокрема, є:

  • перегородження річки і створення водосховищ, на яких відбуваються обвали берегів, на деяких ділянках вони можуть досягати сотень метрів;
  • підвищення рівня ґрунтових вод і заболочення ґрунтів на територіях поблизу водосховищ;
  • затоплення родючих заплавних земель;
  • зміна природного гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного режимів річки та локальних кліматичних умов, поява та розповсюдження синьо-зелених водоростей;
  • зменшення чисельності  об’єктів рослинного та тваринного світу,  зменшення чисельності або зникнення популяцій багатьох видів іхтіофауни;
  • замулення дна річок;
  • вилучення земельних ресурсів під споруди та ложе водосховищ;
  • негативний вплив на атмосферне повітря при роботі будівельних машин та механізмів під час будівництва;
  • вплив на археологічні та історичні пам’ятки;
  • переселення людей.

Подібним прикладом є каскад гідроелектростанцій на Дніпрі, наслідком будівництва якого стала фрагментація та замулення р. Дніпро, затоплення 709900 га земель і перетворення екосистеми з річкової на озерно-річкову. Внаслідок будівництва гребель утворено водосховища зі слабким водообміном та поганою самоочищувальною здатністю, які стали вловлювачами промислових забруднень. Багато риби й планктону гине в лопатях турбін гідровузлів. У водосховищах, забруднених стоками, добривами, що змиваються з полів, улітку досить часто спостерігається явище «цвітіння води», що спричинює зміну кольору води й погіршує її кисневу забезпеченість. Це призводить до масової загибелі риби та інших мешканців водойм.

ПАТ «Укргідроенерго» планує розмістити Верхньодністровський каскад ГЕС на заповідних територіях національного природного парку «Дністровський каньйон», частині природних комплексів національного природного парку «Хотинський» та частині Галицького національного природного парку.

Довідково:

НПП «Дністровський каньйон» – одне із семи чудес України, створений Указом Президента України у лютому 2010 року з метою збереження цінних природних та історико-культурних об’єктів лісостепової зони Придністров’я. Площа НПП становить 10829,18 га. На території парку виявлено 21 ендемічний і реліктовий вид рослин, 25 – хребетних тварин, близько 50 – комах, що занесені до Червоної книги України, та 11 видів тварин, що охороняються за списками Бернської конвенції. Місцевість налічує 431 історичну, культурну та 72 архітектурні пам’ятки й має сприятливі рекреаційні ресурси. Особливістю парку є відомі в усьому світі скельні відслонення (села Стінка Бучацького і Трубчин Борщівського району Тернопільської області), що містять давні скам’янілі рештки флори й фауни, яким близько 500 мільйонів років, та травертинові скелі – унікальні за своєю привабливістю, порівняно молоді геологічні утворення з таємничими печерами та гротами.

НПП «Хотинський» – створений Указом Президента України в січні 2010 р. з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів у басейні річки Дністер на території трьох районів – Хотинського, Сокирянського та Кельменецького (Чернівецька область). Площа НПП – 9431,7 га. Завдяки різноманітності геологічної будови, рельєфу, ґрунтів, мікроклімату та умов зволоження тут збереглись 520 видів судинних рослин, 42 з яких занесені до созологічних списків міжнародного та національного рівнів. За загальною кількістю раритетних видів, які занесені до різних cозологічних списків, НПП займає п’яте місце серед 26 національних парків України. Зокрема, на території парку є 37 рідкісних видів безхребетних тварин, 17 з яких занесено до Червоної книги України і 16 – до Європейського Червоного списку. Фауна риб Дністровського водосховища є дуже цінною – тут водяться такі рідкісні види, як білизна, рибець та умбра.

НПП «Галицький» – створений Указом Президента України в серпні 2004 р. для збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних лісових, лучно-степових та водно-болотних природних комплексів і об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, історико-культурну, оздоровчу, освітню та естетичну цінність. Площа НПП – 14 684,8 га. На території парку виявлено 17 видів лісової флори, 23 раритетні види рослин, 48 видів риб, 15 – земноводних, 17 – плазунів, 246 – птахів, 52 – ссавців та 315 видів безхребетних, що занесені до Червоної книги України, 4 види рослин і 9 видів тварин – до Європейського Червоного списку та 6 видів рослин і 158 видів тварин перебувають під охороною Бернської конвенції. З 2007 р. у Галицькому НПП функціонує центр реабілітації диких тварин, який створено для реабілітації й подальшого повернення в природу представників місцевої фауни, які потрапили в біду.

02ПАТ «Укргідроенерго» в рамках діяльності Верхньодністровського каскаду ГЕС планує за рік виробляти 830 млн кВт·год, тобто, за умови, що в Україні річне виробництво електроенергії становить 165 млрд кВт·год, цей показник становить лише 0,5% (!) загальнодержавного обсягу електроенергії. Зауважимо, що станції працюватимуть на 24% потужності. Керівництво підприємства обіцяє постачати «дешеву» електроенергію селянам, проте це не передбачено ні на законодавчому рівні, ні технічними умовами, тому що енергія, вироблена цими ГЕС, спочатку йде до загальнодержавного вузла та лише потім розділяється між регіонами. З обігу земель для сільськогосподарського використання буде виведено 100–130 тис га родючих ґрунтів, площа дзеркала водосховища становитиме 4 649 га (!). Планується, що одна з ГЕС буде дериваційною, що, в свою чергу, може спричинити зниження рівня ґрунтових вод і, як наслідок, зникнення води в криницях та утворення «сухого русла» річки.

З огляду на все це, Всеукраїнська екологічна ліга виступає проти будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС і вимагає:

  • припинити будь-які роботи щодо підготовки проекту та будівництва каскаду ГЕС на верхньому Дністрі;
  • скасувати Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року.