Понеділок 14 жовт. 2019
Псевдонауковці лобіюють полювання у національних парках
25 лист. 2015

З 2010 по 2014 рік окремими народними депутатами Верховної Ради України систематично проштовхувалася ідея впровадження полювання в тих чи інших об’єктах природно-заповідного фонду (ПЗФ) України (законопроекти №7288 від 22.10.2010 р., № 7421 від 02.12.2010 р., № 8405 від 19.04.2011 р., № 2286 від 13.02.2013 р., №2286-д від12.03.2013 р., №1427 від 11.12.2014 р.)

На щастя, всі ці спроби зазнали фіаско через послідовну та злагоджену позицію вчених, представників громадських екологічних організацій та відповідальних членів Комітету Верховної Ради з екологічної політики.

Проте, виявилось, що межа цинізму ще не перейдена. В 2015 році з’ясувалося, що окремі працівники науки теж можуть лобіювати полювання в деяких об’єктах ПЗФ, а точніше в національних природних парках (НПП).  Про це свідчить публікація начальника відділу Науки НПП «Нижньосульський» Миколи Клестова.

Перше, що кидається в очі при аналізі тексту це лексика. Зазвичай, екологи називають тварин тваринами, а рослини рослинами. Якщо еколог переходить на суху юридичну мову, то доводиться використовувати й більш сухі терміни, на кшталт «об’єкт рослинного/тваринного світу». Проте, дуже дивно, коли співробітник природоохоронної установи відноситься до тварин як до речей або корисних копалин і каже що вони навіть не об’єкти, а «ресурси, … запаси мисливської дичини», які «довгий час планово використовувались».

Що стосується головного аргументу для чого це потрібно, то виявляється, що «…До негативних сторін заборони полювання відносяться ускладнення відносин НПП з місцевими громадами та мисливськими організаціями. Більшість місцевих громад негативно ставляться до створення НПП саме із-за того, що з його організацією було заборонено полювання на водно-болотну дичину, яким традиційно займалась значна частина чоловічого населення регіону… В цілому, не визначеність питання з ділянками, які до створення НПП використовувались мисливськими організаціями, дуже заважають, якщо не унеможливлюють, встановленню нормальних взаємовідношень між природоохоронними установами і мисливськими організаціями.

Отже, висновок дуже простий. Щоб не морочити голову з охороною тварин від незаконного полювання простіше це полювання узаконити. Тобто, завданням НПП має стати не піклування про природу та право всіх громадян на здорове довкілля, а піклування про місцевих мисливців, які обурені.

Автор дуже хвилюється з приводу того, що «на території НПП «Нижньосульский» зосереджені значні запаси окремих видів мисливських тварин, які в останні роки практично не використовуються. Наслідком цього є надмірна, не контрольована концентрація кабанів, єнотоподібних собак та лисиць, що шкодить екосистемам НПП, а також може призвести до виникнення небезпечних епізоотій, в тому числі сказу та африканської чуми».

Отже, замість того, щоб вирішувати питання охорони природи, автор пропонує природохоронцям думати про успіхи або невдачі власників свиноферм, а лікувати сказ не засобами вакцинації, а за допомогою рушниць. Більше того, навіть якщо такі проблеми дійсно мають місце, то виникає питання, а чому саме мисливці мають їх вирішувати? Вони що, більш освічені ніж біологи чи ветеринари в цих питаннях?

Сучасні тенденції в природоохоронній сфері демонструють, що полювання як таке стає архаїзмом, з яким просто поки що доводиться миритись, так само як доводиться миритись з тютюнопалінням, хоча всі знають про його шкоду. Але нікому й в голову не прийде послабити законодавства щодо цигарок і зробити крок назад. Теж саме стосується й полювання. Його можна тільки зменшувати та обмежувати, але аж ніяк не давати йому послаблення. Все це зараз відбувається й на законодавчому рівні в цивілізованих країнах світу або в таких, що хочуть стати цивілізованими.  Чи то заборона традиційних видів полювань у Великобританії чи то перші кроки у вітчизняному законодавстві, де Закон України «Про захист тварин від жорсткого поводження» забороняє рекламу полювання в усіх видах навчальних закладів України. Отже, саме явище полювання, таким чином, вже юридично визначено як негативне по аналогії з тютюнопалінням, а значить не може рекламуватись серед дітей та молоді.

О. Бурковський, Всеукраїнська екологічна ліга

Докладніше читайте статтю повністю.