Понеділок 14 жовт. 2019
Альтернативна енергетика: шведський досвід
23 черв. 2015

У Швеції з робочим візитом перебуває група експертів проекту «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в України». Протягом 21-27 червня 2015 р., вони ознайомляться з кращими практиками відновлюваної енергетики.

 shutterstock 46773286 Web 960x400 

У складі делегації: заступник голови комітету Верховної ради України з питань екологічної політики, природокористування та наслідків Чорнобильської катастрофи, народний депутат України Недава О. А., заступник голови комітету Верховної ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, народний депутат України Бабак А. В., заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Абрамовський Р. Р., голова кластеру ПРООН з енергетики та навколишнього середовища Волков С. С., голова Всеукраїнської екологічної ліги Тимочко Т. В., радник з партнерства і відносин з урядом та місцевими органами влади проекту ПРООН/ГЕФ Северін О. С., керівник проекту ПРООН/ГЕФ «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій в муніципальному секторі в Україні» Лященко В. О. та представники місцевого самоврядування.

В перший день візиту відбулося 5 зустрічей, серед яких: семінар в Стокгольмі, ознайомлення зі шведським досвідом законотворення, вирішення організаційних питань, з виявленими перевагами та недоліками використання біоенергетичних технологій для муніципального тепло- та гарячого водопостачання, зустріч з представниками Business Sweden та директором біоенергетичної асоціації Svebio Густавом Мелін, зустріч із представниками шведської енергетичної агенції, компанії Cleantech та представниками Міністерства закордонних справ Швеції, зустріч з представниками Міністерства охорони навколишнього середовища та енергетики.

shutterstock 63209851 b 

Запровадження біоенергетики є пріоритетним напрямом розвитку, як окремої держави, так і світу в цілому. Україна має потужний потенціал для переходу на відновлювані джерела енергії, зокрема, біомасу. Серед переваг вирощування енергетичних культур можна виділити такі:

- раціональніші витрати на виробництво теплової енергії;

- подолання енергетичної залежності України;

- створення додаткових робочих місць;

- ефективне використання малопродуктивних земель;

- розвиток фермерських господарств в північних районах поліських областей, які протягом останніх десятиліть перебували в занепаді;

- розвиток малого та середнього бізнесу;

- підвищення інвестиційної привабливості регіонів, де вирощують енергетичні культури.

- збагачення ґрунту мінералами, мікроелементами та речовинами природного походження, внаслідок чого такі земельні ресурси матимуть низький ступінь деградації і швидко відновлюватимуться;

- сповільнення процесу деградації ґрунту.

Capabilities Bioenergy Landing Page small2

Тетяна Тимочко зазначає: «Вже зараз частка альтернативної енергетики в Швеції становить 52% у загальному енергобалансі країни, з яких 37% припадає на біоенергетику. В кінці 2014 року в Швеції відбулися Парламентські вибори та створено нову коаліцію, яка перед собою поставила амбітне завдання, зокрема, досягнення 100% заміни всіх традиційних джерел енергії на відновлювані. Що стосується енергії для опалення та освітлення, вони не бачать перепон, але для автотранспорту питання залишається відкритим. Мене найбільше вразило те, як насправді відбувається реформа природоохоронної галузі в цій країні: для досягнення зазначеної мети, тобто, повної енергетичної незалежності від викопних видів палива та досягнення 100% рівня використання відновлюваних джерел до 2035 року, керівництво держави реформує систему державного управління, зокрема, питання розвитку енергетики передали Міністерству охорони навколишнього середовища, яке тепер називається Міністерство охорони навколишнього середовища та енергетики. Це означає, що будь-який розвиток енергетики буде і вже підпорядкований інтересам збереження довкілля. Це є справжньою реформою, турботою про свою країну та патріотизмом, на відміну від Міністра екології та природних ресурсів України, який, крім вибору велосипедного шолому, більше не переймається жодними реформами у своїй галузі».