Вівторок 22 жовт. 2019
Національна екологічна рада України вимагає відставки Міністра екології та природних ресурсів України
03 квіт. 2015

Відкрите Звернення

 

вих. № 11/03

від 31 березня 2015 року

 

Президенту України

Порошенку П. О.

 

Щодо невідповідності займаній посаді

Міністра екології

та природних ресурсів України

Шевченка І. А.

 

Вельмишановний пане Президенте України!

 

До Вас звертається Національна екологічна рада України, яка об’єднує всеукраїнські природоохоронні організації, осередки яких діють в усіх регіонах України, обласних центрах, містах та селах.

Українські природоохоронні організації вкрай стурбовані ситуацією, що склалася
в Міністерстві екології та природних ресурсів України та в цілому в природоохоронній галузі.

Пов’язана вона з тим, що на посаду Міністра екології та природних ресурсів України призначають осіб, які не мають ні необхідних знань у сфері природоохоронної діяльності, ні відповідного досвіду, ні належної компетентності, ні природоохоронної ціннісної орієнтації, що передбачено ст. 7 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища. Використання принципу політичної доцільності під час призначення вищих посадових осіб суперечить аксіомі державного управління, відповідно до якої суб’єкти управління можуть належним чином виконувати управлінські функції та створювати працюючі організаційні структури лише за умови, якщо вони розвинені краще й вище, ніж керовані об'єкти.

Вже вдруге після Майдану та Революції Гідності на посаду Міністра екології та природних ресурсів призначають некомпетентну особу, що призводить до значного зниження ефективності державного управління у сфері охорони довкілля та збалансованого використання природних ресурсів. Природоохоронна громадськість, яка охоплює сотні тисяч ентузіастів, що діють у громадських організаціях, школах, вузах, місцевих громадах, наукових установах, сприймає такі дії Верховної Ради України як відверте зневажання владою подвижницьких громадських дій, спрямованих на поліпшення стану довкілля. Таким чином, законодавча та виконавча влада в Україні не налаштовані на партнерську співпрацю з тією частиною громадянського суспільства, яка переймається питаннями збереження довкілля. Разом з тим, саме в природоохоронній сфері накопичилася значна кількість проблем, які потребують термінового розв’язання, без чого неможливе ефективне виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також інших міжнародних природоохоронних угод.

В Україні постійно погіршується екологічна ситуація. Українці п’ють брудну воду, дихають отруєним повітрям, вживають неякісні харчові продукти, які містять небезпечні хімічні речовини та ГМО. Вирубування лісів, безконтрольне добування природних ресурсів, знищення родючих ґрунтів, забруднення природного середовища наближають нашу країну до екологічної катастрофи. Смертність немовлят віком до року в Україні є однією з найвищих у світі. Кризовий стан довкілля та пов’язаний з цим чинником вплив на здоров’я населення становлять загрозу національній безпеці України.

Підставою для написання цього листа став звіт Міністра екології та природних ресурсів України І. А. Шевченка про здобутки Міністерства за 100 днів роботи.

 

 

На основі аналізу звіту можна зробити такі висновки:

1. Міністр І. А. Шевченко не представив план імплементації природоохоронних директив відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Тим самим свідомо чи несвідомо він вважає євроінтеграцію у сфері довкілля непріоритетним завданням для Мінприроди. Таким чином, І. А. Шевченко демонструє своє зневажливе ставлення до громадян України, які вийшли на Майдан з вимогою європейської інтеграції України. Разом з тим, виконання Україною положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка, зокрема, передбачає впровадження 26-ти директив і 3-х регламентів ЄС у сфері охорони довкілля, є надзвичайно складним завданням, що потребує особливої уваги Мінприроди України.

2. Міністр І. А. Шевченко ні під час призначення на посаду, ні під час звіту не представив проект реформування природоохоронної галузі в Україні. І це відбувається в той час, коли вже весь світ визнав необхідність докорінного реформування України та природоохоронної галузі зокрема. Натомість, громадські екологічні організації ще в червні 2014 р. розробили проект реформування природоохоронної галузі (додається). Втім, жоден з міністрів екології та природних ресурсів України навіть не розглядав цей документ.

3. Міністр І. А. Шевченко не звітує про виконання завдань Коаліційної угоди, зокрема щодо реформи системи управління довкіллям та інтеграції екологічної політики в інші галузеві політики, приведення чинного законодавства України у відповідність до вимог директив ЄС, зазначених у Додатку XXX Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

4. Натомість, міністр І. А. Шевченко в звіті часто подає факти та події, які відбулися раніше і без його участі, як свої здобутки, приписуючи собі заслуги, до яких він не має жодного відношення. В той же час звіт про роботу підміняється віртуальними «прожектами». У зв’язку з цим Річний план роботи Мінприроди України на 2015 р., затверджений Міністром 16 лютого 2015 р., є розмитим і неконкретним.

 

Шановний пане Президенте!

З огляду на викладене, громадські екологічні організації звертаються до Вас з проханням дати відповідні доручення щодо розгляду ситуації, що склалася в системі державного управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів, і порушити питання про звільнення із займаної посади міністра екології та природних ресурсів України Шевченка І. А.

Просимо Вашого сприяння у припиненні ганебної та хибної практики призначення на посаду Міністра екології та природних ресурсів України непрофесійних, некомпетентних і недосвідчених осіб, для яких екологічні цінності не є пріоритетними.

Громадські природоохоронні організації пропонують провести публічне обговорення кандидатур на посаду Міністра екології та природних ресурсів України.

 

Національна екологічна рада України висловлює надію на те, що зміни, які ми всі разом виборювали такою дорогою ціною, ефективна кадрова політика забезпечать якісне виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та перетворять Україну на незалежну, демократичну, заможну європейську державу.

 

З повагою,

Голова Національної

екологічної ради України Тетяна Тимочко

 

Члени Національної екологічної ради України:

Академія технологічних наук України – Куцан Юлій Григорович, доктор технічних наук

Асоціація підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами – Сьомік Юлія Олександрівна

Асоціація рибалок України – Чистяков Олександр Володимирович,

Благодійний фонд «Громадянська енергія» – Єришева Антоніна Іванівна,

Благодійний фонд «Паросток» – Радченко Тамара Дмитрівна

Благодійний фонд спасіння дітей України від Чорнобильської катастрофи – Преображенська Наталія Юхимівна, кандидат біологічних наук

Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» – Пащенко Олена Вікторівна

Всеукраїнська екологічна ліга – Тимочко Тетяна Валентинівна

Громадська організація «Екологічна безпека» – Бистрякова Юлія Ігорівна, кандидат економічних наук

Громадська еколого-правова організація «ЕкоПраво-Київ» – Васильківський Борис Миколайович

Громадський рух України «За право громадян на екологічну безпеку» – Горлицький Борис Олександрович, доктор технічних наук, професор

Західний центр збереження біологічного різноманіття – Горбань Ігор Миронович, кандидат біологічних наук

Міжнародна громадська організація «Всенародний контроль та захист» – Фесянов Петро Олексійович

Молодіжна громадська організація «Екоспектр» – Скиба Юрій Віталійович

Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України – Дупак Олександр Сергійович

Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи» – Данилюк Наталія Володимирівна

Незалежний інтелектуальний центр – Корецький Сергій Петрович

ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації» – Швець Олена Русланівна

Українська екологічна асоціація «Зелений світ» – Босак Адель Василівна

Українське ботанічне товариство – Дудка Ірина Олександрівна, доктор біологічних наук, професор, член-кор. Національної академії наук України

Форуму громадських організацій екологічного порятунку Закарпаття – Лукша Олег Васильович, кандидат фізико-математичних наук

Центр міжнародних конвенцій та проектів – Марушевський Геннадій Борисович, кандидат філософських наук

 

Голови обласних Громадських рад природоохоронних організацій:

Ангурець Олексій Володимирович – голова Громадської ради природоохоронних організацій
у Дніпропетровській області

Вадзюк Степан Несторович – голова Громадської ради при обласній державній адміністрації
у Тернопільській області, доктор медичних наук. професор

Голік Юрій Степанович – голова Громадської екологічної ради Полтавщини, доктор технічних наук, професор

Грицишин Петро Михайлович – директор Західного центру Українського відділення Всесвітньої лабораторії, кандидат технічних наук, м. Львів

Бабченко Раїса Петрівна – член Громадської ради природоохоронних організацій у Донецькій області

Карпенко Юрій Олександрович – голова Громадської ради при департаменті екології Чернігівської обласної державної адміністрації, кандидат біологічних наук

Лукша Олег Васильович – голова Форуму громадських організацій екологічного порятунку Закарпаття, кандидат фізико-математичних наук

Малишева Тетяна Василівна – член Громадської ради природоохоронних організацій у Київській області

Михалко Михайло Юхимович – голова Громадської ради природоохоронних організацій
м. Києва

Приходько Микола Миколайович – голова Громадської ради природоохоронних організацій
в Івано-Франківській області, кандидат географічних наук

Размєтаєв Сергій Володимирович – голова Громадської ради природоохоронних організацій

у Харківській області, кандидат юридичних наук

Шемет Олена Василівна – голова Громадської ради природоохоронних організацій у Луганській області

Фоміна Наталія Максимівна – голова Громадської ради при Державній екологічній інспекції

у Черкаській області

Яворська Олена Григорівна – голова Громадської ради природоохоронних організацій

у Вінницькій області

Сандул Вячеслав Андрійович – Голова Нікопольського відділення Міжнародного фонду Дніпра

Збір підписів триває