Понеділок 14 жовт. 2019
Малі ГЕС знову загрожують заповідним територіям
27 груд. 2014

26 грудня 2014 року в приміщенні Національного університету водного господарства (м. Рівне) відбувся семінар, присвячений питанню будівництва малої ГЕС на річці Случ. Експерти та науковці Національного університету водного господарства обговорювали можливі впливи гідроелектростанції на оточуюче середовище та місцеве населення.

26.12.14 2 мал

Семінар з будівництва малої ГЕС на річці Случ

(Національний університет водного господарства)

Довідково: Надслучанський регіональний ландшафтний парк загальною площею 17240 га був створений у 2000 році.

26 травня 2014 року колишній голова Рівенської обласної державної адміністрації видав розпорядження, яким надав в оренду ділянку під забудову ТОВ «Енергетична компанія „Случ”» терміном на 49 років.

Будівництво ще не розпочали, проте дозвільні документи інвестор вже оформив. От тільки екологи та громадські активісти стверджують, що вони сфальшовані.Голова Рівненської облради Михайло Кирилловхоче перевірити законність вказаного розпорядження, в зв’язку з чим звернувся до обласної державної адміністрації з проханням надати копії усіх погоджувальних документів, на підставі яких було надано дозвіл на розробку землеустрою і був погоджений сам проект.

Територія, яка підпадає під забудову відома в Україні як «Надслучанська Швейцарія» і славиться своїми унікальними мінігірськими ландшафтами, а також є ареалом існування багатьох рідкісних рослинних угруповань.

У Надслучанському РЛП велику площу займають соснові та сосново-дубові ліси, звичайно з домішкою берези. В трав’яному покриві переважають чорниці та зелені мохи.

plaunТут наявні декілька рідкісних видів, занесених до Червоної книги України: плаун колючий, осока повисла, хвощ рябий, смілка литовська.

Порівняно невеликі площі на території парку займають болота різних розмірів та типів. Тут ростуть рідкісні та реліктові види – верба чорнична, суничник бульбастий, росичка середня та ін.

У зоні негативного впливу планованої гідроелектростанції розташована низка об’єктів природно-заповідного фонду України. Це регіональний ландшафтний парк «Надслучанський», ландшафтний заказник місцевого значення «Соколині гори», геологічний заказник місцевого значення «Маренинсько-Устянські граніти». Крім того, у зону потенційного впливу запланованого об’єкта можуть потрапити лісовий заказник місцевого значення «Білчаківський» і гідрологіна пам’ятка природи місцевого значення «Білчаківське джерело».

Фахівці Всеукраїнської екологічної ліги проаналізували Експертний звіт щодо розгляду проектної документації по техніко-економічному обґрунтуванню будівництва малої ГЕС, і висловлюють наступні зауваження:

- екологічний ризик авторами Звіту оцінюється лише в контексті можливої аварії на гідроспоруді, тоді як більшість екологічних та соціально-економічних проблем, що супроводжують гідротехнічне будівництво, не мають стосунку до аварійних режимів. Вони є наслідками будівництва і експлуатації гідроспоруд в проектних режимах;

- у Звіті немає посилання на відповідність нового гідротехнічного будівництва при спорудженні малої ГЕС вимогам чинних ДБН В.2.4-3:2010;

skeli

Регіональний ландшафтний парк «Надслучанський»

- у Звіті відсутня інформація про те, чи будуть проводитися роботи безпосередньо в руслі і на берегах ріки в межах заказника при спорудженні малої ГЕС і як це може вплинути на статус відповідних територій. Так, згідно з ДБН В.2.4-3:2010:

1.2.6 У проектах підпірних гідротехнічних споруд повинні передбачатися заходи щодо:

- Підготовки ложа водоймищ, вилучення із зони затоплення деревинної рослинності і торф’яних відкладень, недопущення погіршення якості води;

- Ліквідація можливих джерел забруднення водного середовища, небезпечних для людини, тваринного та рослинного світу;

- Вилучення та утилізація плаваючого сміття.

- у Звіті відсутня інформація про проведення/не проведення таких робіт. При цьому, якщо такі роботи на території заказника«Соколині гори» будуть проводитися, то має бути дана відповідь про те, як ці роботи будуть співвідноситися зі статусом заповідної території. Якщо такі роботи не проводитимуться, то у Звіті має бути відповідь про те, як це буде співвідноситися з вимогами чинного ДБН В.2.4-3:2010;

- у Звіті немає інформації, яка дозволяла б оцінити зміни природних умов у зв’язку з новим гідротехнічним будівництвом.

Загальний перелік вимог, що стосуються прогнозування змін природних умов формулюється в ДБН В.2.4-3:2010 наступним чином:

1.2.8 Для виконання вимог 1.2.4 при проектуванні гідротехнічних споруд необхідно робити оцінку і прогнозування:

- зміни геологічних і гідрогеологічних умов - рівневого режиму, умов живлення, забруднення підземних вод, особливо мінералізованих, засолення ґрунтів;

- фільтраційних втрат води з водоймищ через дно і береги;

- змін природного стану в результаті створення водоймищ;

- зміни ходу руслового процесу, трансформації русла нижніх б'єфів, замулення водоймищ і переробки берегів;

- змін термічного і льодового режимів у б'єфах, гідроакумулюючих басейнах (ГАЕС), гідроелектростанціях, у тому числі утворення протяжних полинів, посилення заторно-зажорних явищ;

- зміни ландшафту району будівництва і його відновлення;

- впливу змін руслового, гідравлічного, термічного і льодового режимів водотоків і водоймищ на умови нересту і відтворення риб, гніздування птахів, середовища перебування тварин тощо;

- впливу мікрокліматичних змін у районі створення водоймищ і нижнього б'єфу гідровузла - температурного режиму і вологості повітря, кількості і режиму вітрів і опадів - на інженерно-геологічні процеси і властивості ґрунтів основ, а також на об'єкти інфраструктури і природне середовище.

Більшість з цих змін є неминучими при новому гідротехнічному будівництві і вони можуть мати суттєві негативні наслідки як для довкілля, так і населення при спорудженні малої ГЕС у вказаному створі.

Слід зазначити, що отримані вигоди від будівництва малої ГЕС не зможуть перекрити і невеликої частини всіх негативних наслідків – екологічних і соціальних. Вони взагалі будуть непомітні на фоні отриманого негативу.

Всеукраїнська екологічна ліга виступає категорично проти будівництва малої ГЕС на річці Случ, оскільки спорудження такого потужного промислового об’єкту на заповідній території призведе до незворотної деградації природного середовища та зменшення біорізноманіття.

Проблемою будівництва міні-ГЕС на вказаній заповідній території опікується один з найвидатніших українських науковців – член-кореспондент Національної академії наук України, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділом геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М. Г Холодного НАН України Яків Дідух. Він стверджує, що спорудження гідроелектростанції призведе до знищення популяцій рідкісних видів та угруповань. Разом з тим, затоплення території спричинить евтрофікацію («цвітіння») води і порушить не лише режим річки, а й функціонування екосистем долини в цілому.

Відповідь Мінприроди України щодо розгляду ТЕО будівництва малої ГЕС на р.Случ

Додаток до експертного звіту щодо ТЕО "Будівництво малої гідроелектростанції на р. Случ біля с. Губків Березнівського району Рівненської області