Понеділок 18 лист. 2019
Звернення НЕРУ щодо критеріїв до відбору кандидатур на посаду Міністра екології та природних ресурсів України

Відкрите Звернення

 

 

вих. № 15/07

від 6 липня 2015 року

Народним депутатам України

 

Щодо критеріїв до відбору кандидатур

на посаду Міністра екології

та природних ресурсів України

 

Шановні народні депутати України!

До Вас звертається Національна екологічна рада України, що об’єднує всеукраїнські природоохоронні організації, осередки яких діють в усіх регіонах України, обласних центрах, містах і селах.

2 липня 2015 р. Верховна Рада України за ініціативи  народних депутатів України та на вимогу природоохоронної громадськості відправила у відставку Міністра екології та природних ресурсів України Шевченка І. А.

За 6 місяців роботи на посаді Міністра екології та природних ресурсів України Шевченко І. А. так і не розпочав реформування природоохоронної галузі, не вніс жодного законодавчого акту до Верховної Ради України щодо імплементації природоохоронних директив відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та підтримував корупційні схеми.

Вже вдруге після Майдану та Революції Гідності на посаду Міністра екології та природних ресурсів призначають некомпетентну особу, що призводить до значного зниження ефективності державного управління у сфері охорони довкілля та збалансованого використання природних ресурсів.

У той же час, в Україні постійно погіршується екологічна ситуація. Українці п’ють брудну воду, дихають отруєним повітрям, вживають неякісні продукти харчування, які містять небезпечні хімічні речовини та ГМО. Вирубування лісів, безконтрольне добування природних ресурсів, знищення родючих ґрунтів, забруднення природного середовища наближають нашу країну до екологічної катастрофи. Смертність немовлят віком до року в Україні є однією з найвищих у світі. Кризовий стан довкілля та пов’язаний з цим чинником вплив на здоров’я населення становлять загрозу національній безпеці України.

На жаль, доводиться констатувати, що державне управління у сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів є малоефективним. Це пов’язано з тим, що:

- органи, які його здійснюють, не є самостійними та незалежними;

- керівні посади обіймають особи, які постійно змінюються та не є фахівцями у сфері охорони довкілля і державного управління; їхні призначення зумовлені політичною доцільністю партійних груп та забезпеченням бізнес-інтересів комерційних структур, наближених до влади;

- високим є рівень корумпованості органів державного управління та контролю по всій вертикалі;

- державою фактично керує великий бізнес через чиновників, які представляють його інтереси всупереч інтересам України та її громадян;

- працівники міністерства – фахівці з питань охорони довкілля, змушені підкорятися командам «зверху» через загрозу звільнення.

В Україні набрала силу лобістська діяльність бізнесових структур, спрямована на те, щоб зменшити кількість природоохоронних вимог для певного напряму бізнесової діяльності.

Для нинішньої політичної еліти України проблеми раціонального природокористування, екобезпеки та збереження природи не є пріоритетними, що зумовлено формуванням центральних органів виконавчої влади великим бізнесом.

Можливостей реального впливу громадськості на прийняття екологічно значущих рішень немає, зокрема через такі причини:

- рішення приймають непрозоро та кулуарно, громадськість дізнається про них, як правило, за фактом початку робіт;

- в Україні немає законодавчих норм, які б зобов’язували чиновників враховувати пропозиції громадськості. Практика свідчить, що лише завдяки неймовірним зусиллям громадськість може вплинути на процес прийняття рішень, які мають негативний вплив на довкілля;

- не працюють механізми притягнення до відповідальності посадових осіб, які ухвалюють рішення, згубні для природи та здоров’я населення.

Національні та місцеві громадські природоохоронні організації пропонують:

1.Під час вибору кандидатури на посаду Міністра екології та природних ресурсів України врахувати такі критерії:

-екологічні знання є обов’язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов’язана з використанням природних ресурсів  та впливає на стан навколишнього природного середовища (ст. 7 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»);

-досвід державної служби у природоохоронній галузі;

-відсутність бізнес-інтересів;

-бездоганна ділова репутація;

-ціннісна орієнтація на збереження довкілля;

-досвід успішної співпраці з громадськістю.

2.Під час обрання Міністра екології та природних ресурсів України, заслухати його бачення реформування природоохоронної галузі та плану імплементації європейських директив у сфері довкілля.

3.Провести публічне обговорення кандидатур на посаду Міністра екології та природних ресурсів України.

Шановні народні депутати України!

Національна екологічна рада України засвідчує Вам свою повагу та підтверджує готовність до співпраці у реалізації державної екологічної політики, імплементації європейських природоохоронних директив, забезпечення збереження чистого довкілля для України.

 

З повагою,

Голова Національної екологічної ради України                            Тетяна Тимочко

Новий ресурс

sd4ua

Актуально!

Снимок

Перспективи відновлення Сходу України на засадах  збалансованого розвитку

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи