Вівторок 26 трав. 2020
ШКОЛА ЗАПОВІДНОЇ СПРАВИ ІМЕНІ ТЕТЯНИ АНДРІЄНКО (11 ЛИПНЯ 2017 Р., с. Виграїв, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область)

Школа заповідноі справи1У липні 2017 р. в Центрі кращих практик зба­лансованого розвитку в Україні (с. Виграїв, Корсунь-Шевченківський р-н, Черкаська обл.) поча­ла працювати Школа заповідної справи імені Тетя­ни Андрієнко, зініційована та організована Всеу­країнською екологічною лігою за сприяння Інсти­туту ботаніки імені М. Г. Холодного Національної академії наук України.

У роботі Школи взяли участь представники об’єк­тів ПЗФ, науковці, які працюють у сфері заповідної справи, аспіранти, студенти, активісти громадських організацій природоохоронного спрямування.

Школа заповідноі справи3Під час відкриття роботи Школи Тимочко Тетяна Валентинівна, голова Всеукраїнської екологічної ліги, висловила сподівання, що Школа стане тим джерелом, з якого молоде покоління фахівців при­родно-заповідної справи через призму здобутків попередніх поколінь збагатиться досвідом та традиці­ями у галузі охорони природи, та побажала учас­никам плідної роботи й приємних вражень.

Лукаш Олександр Васильович, доктор біологіч­них наук, професор кафедри екології та охорони природи Чернігівського національного педагогіч­ного університету імені Т. Г. Шевченка, розповів про витоки наукової школи Тетяни Леонідівни Андрієнко, її особистий внесок у розвиток заповід­ної справи в Україні. Зокрема, він наголосив, що Т. Л. Андрієнко створила Міжвідомчу комплексну лабораторію наукових основ заповідної справи, основними напрямами роботи якої було розро­блення теоретичних та методичних основ заповід­ної справи, проведення досліджень для забезпечен­ня розвитку оптимальної мережі та об’єктів ПЗФ, підготовка рекомендацій щодо збереження біорізноманіття, режимів охорони, інвентаризація біоти природно-заповідних територій України. Під ке­рівництвом Т. Л. Андрієнко було підготовлено нау­кову частину «Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні», розроблено наукові та методичні основи створення мережі регіональних ландшафтних парків України, – проведено значну роботу з наукового обґрунтування формування екомере­жі та перспективної мережі міждер­жавних природно-заповідних терито­рій України. Крім участі в національ­них та міжнародних наукових проек­тах (програми TACIS, EECONET, UNESCO-JFIT, «Planta Europa»), спрямованих на збереження біорізноманіття, Тетяна Леонідівна особливого значення надавала передачі здобутків наукового пізнання у галузі охорони природи від покоління до покоління.

Школа заповідноі справи4

Велику увагу професор Т. Л. Андрієнко приді­ляла підготовці та навчанню фахівців під час екс­педицій. Її учні й колеги в польових умовах збага­чувалися не лише науковими знаннями, а й набу­вали практичних вмінь та організаційних навичок.

Саме для поширення напрацювань Т. Л. Андрі­єнко і вшанування її заслуг у збереженні природ­ної спадщини нашої країни Всеукраїнська еколо­гічна ліга започатковує Школу заповідної справи імені Тетяни Андрієнко.

Школа заповідноі справи5Під час пленарного засідання Петрович Олеся Зіновіївна, головний спеціаліст відділу координа­ції наукових досліджень, еколого-освітньої та рек­реаційної діяльності Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Міністерства екології та природних ресурсів, представила змістовну до­повідь про стан та перспективи розвитку природ­но-заповідного фонду України.

Коротченко Ірина Андріївна, кандидат біологіч­них наук, старший науковий співробітник, завід­увач лабораторії охорони фіторізноманіття та рос­линних ресурсів Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України, поінформувала про ство­рення об’єктів природно-заповідного фонду на ботанічно цінних територіях.

Руденко Леонід Григорович, доктор географіч­них наук, академік НАН України, професор, ди­ректор Інституту географії НАН України, охарак­теризував природні ресурси регіонів крізь призму Глобальних Цілей сталого розвитку до 2030 року.

Бурковський Олексій Петрович, голова наукової ради Донецької обласної організації Всеукраїн­ської екологічної ліги, свою доповідь присвятив перспективам відновлення природних екосистем та приватного заповідання в разі впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.

Школа заповідноі справи2Галущенко Сергій Володимирович, науковий співробітник Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський», висловив своє бачен­ня ролі територій суворого режиму охорони в сис­темі природно-заповідного фонду України.

Бузунко Петро Андрійович, аспірант кафедри екології та охорони природи Чернігівського педа­гогічного університету імені Т. Г. Шевченка, навів реальні приклади проблем та перспектив створен­ня нових заповідних територій (на прикладі Семенівського району Чернігівської області).

Гальченко Надія Павлівна, кандидат біологіч­них наук, доцент Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, по­рушила питання подальшого заповідання регіо­нальних ландшафтних парків.

Учасники погодилися, що збалансований (ста­лий) розвиток є пріоритетним для України та пот­ребує впровадження його засад у всі галузі. Саме цій темі було присвячено засідання спеціальної дискусійної платформи «Перспективи реалізації Стратегії сталого розвитку України».

Для ознайомлення з екосистемою регіону було здійснено подорож екологічною стежкою «Скарби природи». Ботаніки, зоологи, орнітологи були в захваті від природи Черкащини та поставили собі за мету зробити свій внесок у доопрацювання екостежки. Крім цього, для слухачів Школи було ор­ганізовано екскурсію до Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника, де вони отримали цікаву інформацію про козацькі пов­стання кінця XVI – першої половини XVII століть, національно-визвольну війну, гайдамацький рух.

Школа заповідноі справи7

Група слухачів відвідала також літературно-мемо­ріальний музей І. С. Нечуя-Левицького, що знахо­диться в селищі Стеблів у відновленій пам’ятці іс­торії – будинку, в якому мешкала родина І. С. Не­чуя-Левицького – класика української літератури.

Школа заповідноі справи6Багато вражень залишила прогулянка по Канів­ському природному заповіднику та екскурсія на «Тарасову гору» в Шевченківському національному заповіднику (м. Канів). Комплекс розташований на Чернечій (Тарасовій) горі, неподалік від Дніпра, в районі всесвітньо відомих Канівських дислокацій, які є не лише геологічною пам’яткою, а й пам’яткою природи. Після цього відбувся обмін думками про побачене й почуте, було проаналізовано особливос­ті пам’яток природи, археології та історії.

Слухачі виявили бажання продовжити роботу Школи заповідної справи імені Тетяни Андрієнко та на її базі акумулювати досвід та практику роз­витку заповідної справи в Україні.

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи