Неділя 25 серп. 2019
Канівська ГАЕС - загроза для населення та довкілля

Будівництво Канівської ГАЕС набуло великого суспільного резонансу як на регіональному, так і національному рівнях.

Проект будівництва електростанції, розроблений ще в 1985 році, може стати причиною значного погіршення екологічної ситуації регіону, що проявлятиметься у зсувах ґрунту, руйнуванні берегів Канівського водосховища; підтопленні територій, зараженні питної води для населення Канева, Черкас та міст вниз за течією Дніпра, розмиванні Зміїних островів, які є частиною Канівського заповідника; знищенні історико-культурних цінностей у зоні будівництва.

КГАЕС

Будівництво Канівської ГАЕС призведе до пошкодження понад 900 га земель, цінних ландшафтів, що унеможливлює виконання завдань, визначених Указом Президента України від 1 січня 2010 року № 2/2010 «Про розширення території Канівського природного заповідника».

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги зазначають, що техногенне навантаження на природне середовища в межах території Канівського району за інтегральними показниками вже сьогодні є високим, а підвищення цього рівня може бути причиною перетворення Канівщини на промисловий майданчик з дуже низьким рівнем екологічної безпеки.

Будівництво Канівської ГАЕС буде мати ряд негативних екологічних та соціальних наслідків, які розглянуто нижче.

1. Вторинне радіаційне забруднення

Регулярне забирання та випуск води Канівською ГАЕС може призвести до підняття з дна Канівського водосховища 5,3 млн т донних відкладів та мулу з площі 25–35 км2, які містять акумульовані радіоактивні речовини (стронцій-90 та цезій-137). Це призведе до підвищення радіаційного фону води нижче за течією, і в першу чергу постраждає населення міста Канева. Вважаємо, що радіоактивний мул на дні Канівського водосховища є нічим іншим, як радіоактивними відходами, яким слід надати відповідний правовий статус відповідно до Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами».

Всеукраїнська екологічна ліга наполягає на врахуванні положень Закону України «Про ратифікацію Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами».

Статтею 11 цієї Конвенції встановлено, що кожна сторона вживає відповідних заходів, що дасть можливість:

− забезпечити, щоб утворення радіоактивних від­ходів підтримувалось на якомога нижчому практично досяжному рівні;

− врахувати біологічні, хімічні та інші ризики, що можуть бути пов’язані з поводженням з радіоактивними відходами;

− уникати вчинення дій, що мають обґрунтовано передбачувані негативні наслідки для прийдешніх поколінь, серйозніші за ті, що допускаються щодо нинішнього покоління.

2. Несприятливий вплив на гідрохімічний режим Канівського водосховища

Згідно з матеріалами Оцінки впливу на навколишнє середовище Канівської ГАЕС у процесі роботи відбуватиметься каламучення донних відкладів і надходження завислих частинок у воду. Це стане причиною зниження прозорості води в зоні впливу гідроакумулюючої станції. Не виключено, що підвищення каламутності буде супроводжуватися зменшенням вмісту розчиненого кисню у воді, що негативно впливатиме на життєдіяльність риб та інших водних організмів.

3. Знищення рослинного світу

Місцевість, відведена для будівництва Канівської ГАЕС, вкрита масивом багаторічних дерев, чагарників та травами. Під час будівництва всі дерева будуть вирубані. Крім цього, за проектом планується зняти верхній шар ґрунту, що призведе до повного знищення нижнього ярусу рослинності.

4. Загроза об’єктам природно-заповідному фонду та природоохоронним територіям

Неподалік від території, запланованої під будівництво, є унікальні об’єкти природно-заповідного фонду – Трахтемирівський ландшафтний регіональний парк та Зміїні острови, що є частиною Канівського природного заповідника. Безпосередня близькість такого потужного промислового об’єкта, як ГАЕС, спричинить негативний вплив на екосистеми заповідних територій, оскільки робота та переміщення потужної техніки, тривалий шум, велика кількість людей, забруднення водних ресурсів та атмосферного повітря є надзвичайними антропогенними подразниками для представників флори і фауни. Постійне коливання рівня води зумовлюватиме ерозію берегів Зміїних островів, які вже й сьогодні, ще до початку роботи ГАЕС, розмиваються водами Канівського водосховища.

5. Ризик зсувів

Під ділянкою, відведеною під забудову, залягають лесовидні суглинки, які є досить нестійкою породою. Згідно з ОВНС ділянка проектування охоплює Канівські гори – досить широке пасмо, яке інтенсивно еродоване густою мережею глибоких крутосхилих (30–40) ярів. Все це потребує здійснення додаткових заходів для укріплення схилів. У проекті будівництва ГАЕС не передбачено захисних заходів.

6. Знищення пам’яток культурної та історичної спадщини

Район будівництва Канівської ГАЕС з погляду археології є частиною місцевості, унікальної не лише для України, а й усього світу. На цій території знайдено, хоч і досі ґрунтовно не досліджено, пам’ятки бронзової доби всесвітньо відомих культур: трипільської (мідна доба, 4–3 тисячоліття до н. е.), зарубинецької (3–2 ст. до н. е.), черняхівської (3–4 ст. н. е.), скіфської (5–3 ст. до н. е.), пам’ятки Київської Русі, середньовіччя, Козацької доби та ін. Археологи вважають, що під час будівництва Канівської ГАЕС будуть зруйновані важливі пам’ятки, території, цінність яких поки що навіть неможливо визначити через те, що систематичних археологічних досліджень у районі до цього часу не проводили.

З огляду на зазначене, Всеукраїнська екологічна ліга звернулася до Прем’єр Міністра України з вимогою ухвалити рішення Уряду щодо заборони будівництва Канівської ГАЕС.

карта

Карта розташування Канівської ГАЕС

 

Про перспективи і доцільність будівництва Канівської ГАЕС

(круглий стіл)

4 липня 2014 року в приміщенні міської раді м. Канева був проведений круглий стіл з питань будівництва Канівської ГАЕС, організований з ініціативи Канівського міського осередку Всеукраїнської екологічної ліги.

Метою круглого столу було ознайомлення громадськості з планами продовження будівництва Канівської ГАЕС та визначення можливих ризиків цього проекту, забезпечення співпраці органів місцевого самоврядування, заінтересованої громадськості та експертів у вирішенні питання доцільності будівництва Канівської ГАЕС, надання коментарів фахівцями різних галузей.

У засіданні взяли участь міський голова м. Канева Ренькас І. О., голова районної Ради Шелест Д. Є., заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Пащенко О. В., голова Черкаського обласного осередку ВЕЛ Фоміна Н. М., заступник технічного директора Канівської ГАЕС Галат В. В., місцевий активіст – еколог Чернек М. О., директор Канівського природного заповідника Чорний М. Г. Засідання круглого столу вів голова Канівського міського осередку ВЕЛ Приходько В. В.

Підготовку до будівництва та розроблення проектної документації Канівської ГАЕС розпочали ще у 1984 році, проте у 1991 році, у зв’язку з відсутністю фінансування та кризовим економічним станом країни, на будівництво було накладено мораторій. Через 8 років мораторій було знято, а в період з 2006 по 2007 роки було розроблено та затверджено оновлене техніко-економічне обґрунтування будівництва Канівської ГАЕС.

На початку зустрічі міський голова закликав усіх до конструктивної праці, наголосивши, що ця зустріч має інформативно-просвітницьку мету та є не останньою в процесі прийняття рішення щодо продовження будівництва. Фоміна Н. М. зауважила, що питання про будівництво треба розглядати в контексті сталого розвитку, враховуючи екологічну, економічну та соціальну складові одночасно.

Пащенко О. В. зазначила, що згідно з Оргуською конвенцією громадськість має право на дос­туп до інформації з питань, що пов’язані з довкіллям та екологічною безпекою. Якщо справа стосується будівництва потенційно небезпечних об’єктів, якою є Канівська ГАЕС, то у відповідь на свій запит громадськість повинна отримати всі документи: дозволи на будівництво, ОВНС, висновки екологічної експертизи та інші документи, що підтверджують відповідність цього об’єкта всім необхідним нормам.

Після аварії на Чорнобильській АЕС радіоактив­ні частинки ґрунту поступово змивалися в Дніпро та переміщувалися нижче за течією. Чорний М. Г. висловив занепокоєння щодо підвищеної радіоактивності мулу, що лежить на дні Канівського водосховища, та вторинного забруднення радіонуклідами, яке може відбутися внаслідок підняття цього мулу з дна водойми. 

Для отримання експертної думки щодо призначення та доцільності будівництва гідроакумулюючої електростанції, до виступу був запрошений Галат В. В. Він зазначив, що «первісний проект будівництва Канівської ГАЕС мав декілька підстав: по-перше, наявність Канівського водосховища, яке мало б бути нижнім резервуаром, а також унікальний для центральної частини України перепад висот в 100 метрів, який можна використовувати для виробництва електроенергії».  Також він додав, що, як і будь-який об’єкт, Канівська ГАЕС впливає на довкілля, але під час розроблення проекту до роботи залучалися всі наукові установи, які мали до цього відношення.

Чернек М. О. у своєму виступі зауважив, що від будівництва Канівської ГАЕС постраждають Зміїні острови, які мають високу природоохоронну та естетичну цінність. Крім цього, він підтримав думку Чорного М. Г. щодо ймовірності вторинного радіоактивного забруднення території.

Таким чином, більшість експертів та природоохоронців висловили занепокоєння та сумніви щодо доцільності будівництва Канівської ГАЕС, незважаючи на твердження працівників гідроакумулюючої станції.

Новий ресурс

sd4ua

Громадська приймальня

Актуально!

Перспективи відновлення Сходу України на засадах  збалансованого розвитку

Вплив воєнних дій на довкілля

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи