Понеділок 22 лип. 2019
Джуринський отрутомогильник: проблемні питання та шляхи їх вирішення» (м. Вінниця)

КС Джурин1

0994d5df9a8afb093367ac2ba351f264f6407184

27 лютого 2018 року в Науково-методичному центрі освіти для сталого розвитку Вінницької академії неперервної освіти відбулось засідання тематичного круглого столу – «Джуринський отрутомогильник: проблемні питання та шляхи їх вирішення».

Організатори круглого столу: Вінницька академія неперервної освіти, Всеукраїнська екологічна ліга, громадська рада при Вінницькій обласній раді.

Джуринський отрутомогильник – найбільший у Європі отрутомогильник токсичних і непридатних до використання пестицидів та отруйних речовин.

Довідково.

На Вінниччині розташований найбільший у Європі отрутомогильник, який ніяк не можуть ліквідувати через зволікання з боку держави.

Джуринський отрутомогильник побудовано в 1978 році. За одними даними, там було захоронено 1023,7 тонн, за іншими – 1068 тоннневизначених, непридатних, невідомих, змішаних, що втратили маркування пестицидів з Вінницької, Житомирської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Рівненської, Тернопільської та Хмельницької областей. Спеціально під них були сформовані бетонні бункера, створений спеціальний гідрозамок, який не давав можливості проникнення отруйних речовин у ґрунт. До 1996 отрутомогильник знаходився на балансі Шаргородського хімпрому, а після того як він став банкрутом, ці склади стали нічийними і були переведені на баланс територіальної громади, яка й мусила їх утримувати.

У 2012 році отрутомогильник відкрили й виникла парадоксальна ситуація – кількість пестицидів перевищувала ту, що була офіційно зафіксована. Тоді чиновники пояснювали це тим, що тара – металеві та дерев’яні бочки проіржавіли й прогнили, і їх вміст перемішався. А зважаючи на те, що  ємності, як того вимагали радянські стандарти, пересипали шаром землі, остання також була отруйною, а отже потребувала утилізації. Завдяки державній програмі і фінансуванню тоді із Вінницької області за межі країни на знешкодження вивезли понад 2 тисячі тонн, одну з них безпосередньо із Джуринського отрутомогильника, але весь цей процес супроводжувався скандалами і фінансовими зокрема. Дехто з політиків-опозиціонерів до тогочасної влади називав ліквідацію отрутомогильника найбільшою аферою в області. Зрештою грошей на всіх/все не вистачило інебезпечні відходи, які залишилися, просто присипали землею. Нині не утилізовані отрутохімікати знову нагадують про себе. Неприємний запас поширюється у радіусі кількох кілометрів. Викликає занепокоєння і стан ґрунтових вод та навколишньої території, заміри яких мають перевищення гранично-допустимої концентрації отруйними речовинами  у кілька разів.

Зволікання із вирішенням цієї проблеми створює реальну загрозу для забруднення довкілля високотоксичними речовинами, веде до екологічної катастрофи та ставить під загрозу життя і здоров’я мешканців не тільки Вінницької області.

Олександр Мудрак, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри екології, природних та математичних наук КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти» пояснює, що серед пестицидів, які були звезені на Вінниччину, містилися стійкі сполуки, що відносять до сильнодіючих отрут. Серед них «дуст», який накопичується в організмі людини і може призвести до його отруєння, ртуть, що там була захоронена в спеціальних металевих ящиках – отруєння організму парами, що призводить до утворення онкологічних клітин, а при тривалій дії – до онкологічних пухлин, миш’як і гексахлоран – отруєння ними дихальної і травної системи. А зважаючи на те, що за 40 років металеві бочки, у яких містилися отрутохімікати проіржавіли, пестициди змішалися й утворилися нові, нікому не відомі, хімічні сполуки.

Олександр Мудрак висловлює припущення, що через опади чи ґрунтові води територія ураження щоразу збільшується, створюючи загрозу не лише для Шаргородського, а й Томашпільського району Вінницької області. Сказати напевно, який на сьогодні тоннаж ми маємо, неможливо, адже отруйною є навіть та земля, яка ніби-то «ховає» пестициди. Територію отрутомогильника складає 4,2 га, її не охороняють, не відгороджено і ніхто не слідкує за станом ґрунтів, підземних вод та повітря. Усі ці обставини створюють реальну загрозу забруднення високотоксичними речовинами довкілля і здоров’ю людей. Наразі ми маємо дані про те, що жителі Джурина та довколишніх сіл хворіють значно частіше, ніж ті, які мешкають на відносно чистих територіях».

Проблема поводження з непридатними пестицидами в Україні завжди поставала гостро. Але останні 2–3 роки її можна кваліфікувати як колапс, визнає голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. На її думку, нинінавсю державу налічується близько 21 тисячі тонн непридатних пестицидів, найбільше їх на Джуринському отрутомогильнику, який Міністерство екології та природних ресурсів не хоче, чи робить вигляд, що не хоче бачити.

«Після завершення дії державної програми поводження з небезпечними речовинами роботу з утилізації пестицидів призупинено по всій Україні. Міністерство екології та природних ресурсів ліквідувало ліцензію у кількох підприємствах, які реально працювали у цій сфері й тепер в Україні фактично немає компаній, які можуть надавати такі послуги в законний спосіб. Уже два з половиною роки міністерство не видає дозволів на транскордонне перевезення небезпечних речовин. Місцеві органи влади щороку можуть виділяти певні кошти на утилізацію небезпечних речовин, але немає жодної компанії, яка може це робити, – зауважує голова Всеукраїнської екологічної ліги. – Тому ми будемо ініціювати розгляд цього питання у профільному комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики. Також будемо вимагати ухвалення нової державної програми щодо поводження з небезпечними відходами, щоб влада на місцях мала можливість працювати – і за рахунок державного та місцевих бюджетів це питання можна було б врегулювати, при чому подбавши не лише про утилізацію відходів, але й рекультивацію ураженої території».

Отруйні пестициди захороненні не лише у Джуринському отрутомогильнику, але й у різних селах області, де залишилися так звані «хімсклади» – будівлі без вікон і дверей, у яких лежать розірвані мішки з пестицидами. Часто там немає даху, і мішки розмокають, течуть. Склади не охороняють, з них регулярно крадуть отруту. За словами начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Юрія Дубового, якщо й вирішувати питання пестицидів, то варто підходити до нього комплексно і на рівні держави, яка мала б ухвалити нову програму з питань знешкодження непридатних, невідомих та заборонених пестицидів.

На сьогодні держава не може визначитися із способом знешкодження, не кажучи вже про фінансування. До того ж, треба мати чіткі рекомендації, як перевозити ці отруйні речовини, у якій тарі – мішках, пластикових ящиках, коробках і якими шляхами. Є чимало питань, на які органи місцевого самоврядування не мають повноважень. Можливо, доцільно було б створити склад, куди можна було б звести ці всі пестициди небезпечні речовини і зберігати їх там у закритих приміщеннях, допоки держава зволікає з рішеннями. Не знаю. Але на мою думку, потрібно насамперед очистити всі районі, де на складах знаходяться пестициди в меншій кількості, і тоді ми мали б на сьогодні лише одну проблему – Джуринський отрутомогильник. А ми маємо і Джурин, і кілька районів, які у вільному доступі зберігають небезпечні отрути», – наголошує Юрій Дубовий.

«Отрутомогильник складається з 9 бункерів. Після утилізації у 2012 році з 4 (малих) повністю перезатарено і вивезено на утилізацію за кордон непридатні пестициди. Також з 1,5 великих бункерів теж вони були вивезені, наповненими залишилося ще 3,5 бункера. Щоб не відчувався неприємний запах їх засипали ґрунтом. Токсична рідина перемішалася із засипаним ґрунтом, який теж став токсичним і виявилось, що  загальна кількість токсичних речовин вже перевищує 2,1 тис тонн. У 2015 році стався прикрий випадок, коли невідомі вивезли на полігон ще 15 тонн небезпечних відходів і розмістили їх в одному з вільних бункерів. За цим випадком було порушене кримінальне провадження, але винних так і не знайшли. Тобто сьогодні встановити точну кількість небезпечних відходів, які знаходяться на території Джуринського отрута могильника, неможливо, – визнає начальник відділу природних ресурсів, екологічної експертизи та поводження з відходами департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА Дмитро Герус. – Щодо замірів, які ми проводимо час від часу, то дійсно їхні показники перевищені. На сьогодні результати ДДТ (дихлородифенілтрихлорометилметан, відомий в народі як «дуст») перевищено у повітрі у 2,3 рази, в ґрунті у 13,8 разів. Ми не раз надсилали ці відомості до Міністерства, оскільки в отрутомогильнику зберігаються відходи не лише з області, тобто це загальнодержавна проблема. Але результату немає».

«Ми не знаємо чим дихаємо і яку воду п’ємо»

Це підтверджує і сільський голова Джурина Валентина Яковишена. Каже, що село хоч і розташоване за 12 кілометрів від отрутомогильника, але небезпечне «сусідство» відчувають і дорослі, і діти.

«Джуринський отрутомогильник – це склад пестицидів, а вони, як відомо, головні канцерогени, що стимулюють виникнення в організмі людини вільних радикалів, які руйнує клітини в організмі людини, і цим спричиняє виникнення онкологічних пухлин. З кожним роком кількість онкохворих зростає, можливо це пов’язано з Чорнобилем. Село розташоване у зоні 4 категорії, тобто найбільшого ураження. Але більшість людей таки нарікають на отрутомогильник, – переконує сільський голова. – Ми не знаємо чим дихаємо, у якій землі вирощуємо сільськогосподарську продукцію, яку воду п’ємо. Якби ці небезпечні речовини вивезли, жилося б спокійніше. Тому просимо і чекаємо допомоги від держави».

Під час заходу відбулось активне обговорення проблемних соціально-екологічних, економічних аспектів та було сформовано пропозиції щодо повної ліквідації Джуринського отрутомогильника. Учасники круглого столу наголосили на тому, що процес знешкодження непридатних та заборонених до використання пестицидів на цьому об’єкті має включати консолідацію дій українського парламенту, Уряду, місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування та обов`язково залучати громадськість.

 

 

Новий ресурс

sd4ua

Громадська приймальня

Актуально!

Перспективи відновлення Сходу України на засадах  збалансованого розвитку

Вплив воєнних дій на довкілля

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи