Четвер 21 лист. 2019
Угода про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Олеська між Державою Україна та компанією «Шеврон Юкрейн Б. В.»: інтереси, ризики, наслідки…

16 липня 2013 року відбулося перше засідання робочої групи при Івано-Франківській обласній раді для опрацювання проекту Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Олеська між Державою Україна та компанією «Шеврон Юкрейн Б. В.» і товариством з обмеженою відповідальністю «Надра Олеська». Робочу групу створено розпорядженням голови Івано-Франківської обласної ради. До її складу увійшли правники, екологи, геологи, економісти, журналісти, народні депутати та депутати обласної ради – загалом 50 осіб.

Як зазначив у своєму виступі на засіданні робочої групи голова Івано-Франківської обласної ради Василь Скрипничук, на розгляд депутатів надійшов проект Угоди, який 14 червня 2013 року розміщено на сайті обласної ради.

Водночас, він висловив ряд критичних зауважень щодо тексту документа, а також щодо наслідків від реалізації Закону України «Про угоди про розподіл продукції» для місцевих громад.

Двогодинна дискусія робочої групи закінчилася ухвалою: протягом тижня опрацювати текст угоди і в письмовому вигляді подати свої пропозиції і зауваження. Вже 23 серпня на черговому засіданні обласної ради депутати мають розставити усі крапки над «і» у цьому питанні. У серпні, як повідомив перший заступник голови облдержадміністрації Василь Плавюк, закінчується термін, який було визначено для підписання Угоди.

За словами Ірини Сех, голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, народні депутати проаналізували Угоду між урядом і компанією «Шеврон» та підготували свої зауваження.

«Сумніваюсь, що є ще хоч якась країна в світі, яка б настільки розширила права і привілеї закордонного інвестора при укладанні угоди про розподіл продукції. Зокрема, згідно з угодою частка України чомусь становить 17–30% обсягу прибуткових вуглеводів, залежно від норми прибутку компанії «Шеврон». Чому норма прибутку компанії «Шеврон» захищена, а України – ні? Крім цього, Україна відмовилася від імунітету щодо рішень усіляких судів, пов’язаних з угодою, без будь-яких застережень. Інвестору надано безумовну гарантію щодо застосування протягом строку дії угоди, а це 50 років, законів України, чинних на час підписання угоди (стосовно податків, стандартів видобутку газу, норм щодо охорони довкілля, користування надрами, дорогами та ін.), крім змін до законів, які зменшують податки, полегшують отримання дозвільних документів та іншим чином послаблюють вимоги до інвестора. Чому інвестор не мусить підкорятися змінам законодавства? Угодою передбачено невиправдано великий перелік компенсаційних витрат компанії «Шеврон», фактично відсутні вимоги до якості робіт з добування (розвідки), а також забезпечення виконання природоохоронних заходів. «Шеврон» має право використовувати пісок, камінь, ґрунтову непитну воду, іншу воду на підставі дозволів, причому нічого не сказано про гірничі відводи. Також «Шеврон» на власний розсуд користується дорогами і земельними ділянками для під’їзду транспорту до свердловин, лише сплачує якісь збори і платежі. Скільки сотень разів важкі автоцистерни і тягачі привезуть до однієї свердловини пісок і воду, і що буде не лише з ділянкою видобування, а й за кілька кілометрів навколо неї?», – зазначила у своєму виступі народний депутат.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, голова Національної екологічної ради України, зауважила, що лише побіжний аналіз тексту Угоди свідчить про значні прогалини у забезпеченні інтересів Держави Україна, прав місцевих громад. Найбільшу стурбованість громадських екологічних організацій викликає відсутність в Угоді положень та статей, які чітко регламентують і обмежують діяльність Інвестора в питанні збереження навколишнього середовища, зокрема безпеки поверхневих, ґрунтових та підземних вод, охорони родючих ґрунтів від забруднення, обмеження викидів шкідливих речовин в атмосферу, захисту геологічного середовища від застосування технології гідророзриву. Експерти Національної екологічної ради України вважають, що розділ Угоди щодо охорони навколишнього середовища не відповідає українському природоохоронному законодавству. Деякі пункти Угоди прямо суперечать чинним законам України. Зокрема, підпункт 36.8 Угоди обмежує права Держави Україна щодо створення нових заповідних об’єктів та природоохоронних територій у межах договірної ділянки по видобутку сланцевого газу. Більше того, якщо держава ухвалить таке рішення, то вона має компенсувати збитки, які нібито можуть бути завдані Інвестору.

Відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки» (21 вересня 2000 р. № 1989-III) передбачено «… резервування та подальше надання статусу заповідних територіям, багатим на біорізноманіття, особливо старовіковим природним угрупованням, прирусловим, гірським і байрачним лісам, цілинним землям, типовим та унікальним екосистемам і ландшафтам, середовищам існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, геологічним утворенням, еталонним типам ґрунтів тощо».

Підпункт 36.8 суперечить базовим законам України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд».

Якщо його залишити в тексті Угоди, це може зупинити подальший розвиток національної екологічної мережі та створити перешкоди для функціонування об’єктів ПЗФ, які створені раніше на цій території.

Угода не враховує ратифіковані Україною міжнародні договори і конвенції. На нашу думку, в Угоді мають бути представлені у цифровому вимірі індикатори і показники стану навколишнього природного середовища до початку здійснення Операцій з вуглеводнями, під час та після завершення робіт на землях Договірної ділянки та прилеглих територій.

Наголошуємо, що основними екологічними загрозами та недоліками розвідки і видобування сланцевого газу є:

  • Значне порушення поверхні, знищення природних ландшафтів, вилучення великих земельних площ з ризиком незворотної втрати родючих ґрунтів.
  • Вилучення значних об’ємів води (від 5 до 20 тис. м3 на одну свердловину), якої в Україні нині не вистачає навіть для питних потреб. На Олеській площі планованого видобутку зараз знаходяться основні водозабори для комунального водопостачання всіх міст північної частини Львівської області, в тому числі й міста Львова.
  • Застосування технології гідророзриву з використанням хімічних речовин, небезпечних для довкілля, може призвести до забруднення водоносних горизонтів і втрати підземних питних джерел. Очевидними є технологічні проблеми зберігання і очищення сотень тисяч тонн забруднених вод за відсутності підприємств, що можуть знешкоджувати такі відходи. В Україні не розроблено екологічні нормативи для частини хімічних речовин, які застосовують у процесі буріння, випробування та експлуатації свердловин, і приховується інформація про те, які саме хімічні речовини будуть використані.
  • Існує велика ймовірність виникнення деформацій поверхні, підвищення сейсмострушуваності (так звані техногенні землетруси). Як свідчать дослідження українських геологів, геологічне середовище планованих для видобування площ має значну кількість розломів, воно техногенно порушене вугільними шахтами та нафтогазовими свердловинами. Тому застосування гідророзриву в таких умовах може призвести до неконтрольованого поширення технологічних рідин та газів у геологічному середовищі.
  • Межі Олеської площі накладаються на об’єкти природно-заповідного фонду, де виявлено рідкісні види флори і фауни, занесені не лише до Червоної книги України, а й Європейських списків. Цінні рекреаційні території мають потужний оздоровчий потенціал, тут є також родовища цілющих мінеральних вод.

Проект Угоди не пройшов державну експертизу з фінансових, правових та природоохоронних та інших питань, як того вимагає ст. 11 Закону України «Про розподіл продукції».

Громадські природоохоронні організації наголошують: таку Угоду не можна укладати, тому що вона не забезпечить економічні вигоди для національної економіки, зумовить соціальне напруження в регіонах планованого видобування сланцевого газу і завдасть значної шкоди навколишньому середовищу у найближчій та довгостроковій перспективі.

Було прочитано 1565 разів